Відмінності між версіями «Злобін Микола Миколайович»

нема опису редагування
 
| дата смерті = 1933
| місце смерті = {{прапорець|POL}} [[Польська республіка (1918—1939)|Польська республіка]]
| прізвисько =
| приналежність = {{UNR}}
| країна = [[Українська Народна Республіка]]
}}
{{Однофамільці|Злобін}}
'''Микола Миколайович Злобін''' ([[14 серпня]] [[1874]][[1933]]) — український державний і військовий діяч. [[Капітан 1 рангу]]. Останній Міністр морських справ [[УНР|Української Народної Республіки]] (24.04.1919-24.09.1919).
 
== Біографія ==
Народився [[14 серпня]] [[1874]]<ref>[http://www.petergen.com/publ/omsa3.shtml Список офіцерських чинів російського імператорського флоту]</ref> роціроку. Закінчив Морський корпус.
У 1891 році розпочав військову службу на [[Балтійський флот|Балтійському флоті]]. Мічман (15.09.1894). Лейтенант (18.04.1899). Капітан 2-го рангу (6.12.1908). Капітан 1-го рангу (30.07.1916). Перебував в закордонних плаваннях на: морехідних канонерських човнах: «Чорноморець» (1898-18991898—1899), [[Кубанець (канонерський човен)|«Кубанець»]] (1902). Командував міноносцями: «Живучий» (1907-19081907—1908), «Свірєпий» (15.12.1908-05.11.1909)<ref>[http://flot.sevastopol.info/ship/esminets/svirepiy.htm Эскадренный миноносец "«Свирепый"»]</ref>. Старший офіцер транспорту «Волхов» (1910-19111910—1911). З 1912 - 1917 1912—1917&nbsp;рр. командував річковим канонерським човном «В'юга» на [[Амур (річка)|Амурі]]. Капітан 1-го рангу (30.07.1916).
 
На початку 1918 року прибув до [[Київ|Києва]] де займав ряд посад в Міністерстві морських справ уряду [[УНР]]. З 24 квітня 1919 по 24 вересня 1919 -&nbsp;— Міністр морських справ УНР в уряді [[Борис Мартос|Бориса Мартоса]].
Як міністр, займався формуванням дивізії морської піхоти, організацією її бойового вишколу і підготовки для боїв за визволення [[Україна|України]]. Спільно з [[Святослав Шрамченко|Святославом Шрамченком]], сформував 1-й Гуцульський полк морської піхоти на Покутті. А разом з [[Михайло Білинський|Михайлом Білинським]] 24 липня приступив до формування другого полку в Кам'янець-Подільському. 29 липня капітан 1 рангу Злобін, провів міністерську інспекцію новоствореного Гуцульського полку морської піхоти, своїм наказом увів його в дивізію Морської піхоти, яку включив до складу армійської групи генерала [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайла Омеляновича-Павленка]].
В влітку 1919 року Рішенням уряду Міністерство морських справ УНР було ліквідовано і наказом по Морському міністерству №&nbsp;333 від 24 вересня 1919 року перетворили його на Головне управління Військово-Морського флоту загальновійськового міністерства, а з 20 березня 1920 року&nbsp;— в Головну Воєнно-Морську Управу, яку послідовно очолював Микола Злобін.
 
== Нагороди та відзнаки ==
* Срібна медаль в пам'ять царювання Олександра III (1896),
* Турецький орден Османіє 4-ї степені (1899),
* Турецька срібна медаль (1904),
* Світло-бронзова медаль в пам'ять 300-річчя царювання дому Романових (1913)
* Медаль в пам'ять 200-річчя [[Гангутська битва|Гангутської перемоги]] (1915).
* [[Список командувачів Чорноморського флоту]]
* [[Морська піхота УНР]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://ukrlife.org/main/prosvita/_zlobin.htm Мирослав МАМЧАК. ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ. МИКОЛА ЗЛОБІН. Міністр морських справ УНР, капітан 1 рангу]