Луцій Анней Сенека: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sir-nik (обговорення | внесок)
скасування вандалізму
→‎Про смерть: уточнення, джерела
Рядок 63:
 
=== Про смерть ===
Як частину божественної волі «людина добра» сприймає й смерть. Смерть напередвстановленанаперед встановлена світовим законом і тому не може бути безумовним злом: «Боятися смерті так само безглуздо, як боятися старості… Хто не хоче вмирати, той не хотів і жити. Адже життя нам дане за умови смерті й саме є лише шляхом до неї». Але й життя не є безумовним благом: «Всі піклуються не про те, чи правильно живуть, а про те, чи довго проживуть; між тим, жити правильно — це всім доступно, жити довго — нікому».
 
Кожен свій крок, кожен вчинок Сенека так чи інакше прагне осмислити, співвіднести з обраним ідеалом, з моральною нормою, він ні на мить не втрачає почуття внутрішньої відповідальності за вчинене. Він говорить: «Прочитай мої книжки, побач у них пошук істини, якої я не знаю, але шукаю наполегливо».
 
Сенека сам розбирає питання про те, яким варто бути повчанню філософа. На його думку, воно повинно бути доступним, таким, що легко запам'ятовується, але головне&nbsp;— «вражаючим душу». І коли в 65 році була розкрита змова Пісона&nbsp;— змова, що не мала позитивної програми, яка об'єднала учасників тільки страхом і особистою ненавистю до імператора,&nbsp;— Нерон не зупинився перед вибором і вирішив покарати свого наставника смертю. Філософ разом з дружиною розрізаврозітнув собі вени. Так само вчинив і його небіж&nbsp;— поет [[Марк Анней Лукан|Лукан]]<ref name="Russell">{{cite web
|url = http://izbornyk.org.ua/russel/rus06.htm
|title = Рассел Б. Історія західної філософії
|date = 1995
|page = 228
|publisher = К.: Основи
|accessdate = 06 серпня 2017
}}</ref>.
 
Остаточні висновки філософії Сенеки показали, що, не зумівши на практиці примирити філософію як моральну норму і служіння спільноті людей у державі, у теорії, він знайшов вихід з цього протиріччя, вказавши на нього.