Будесонід: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yukh68 (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{в роботі}} {{Лікарський засіб | |Зображення = Budesonide.png |IUPAC_name = 16,17-(butylidenebis(oxy))-11,21-dihydroxy-, (11-β... |
Yukh68 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата = БУДЕСОНІД ІЗІХЕЙЛЕР,<br/>«Оріон Корпорейшн», Фінляндія<br/>'''UA/14857/01/01'''<br/>15.08.2016-15.08.2021<br/>ТАФЕН® НАЗАЛЬ,<br/>«Лек фармацевтична компанія д.д.»,Словенія<br/>'''UA/7386/01/01'''<br/>29.12.2015-29.12.2020<br/>БУДЕНОФАЛЬК,<br/>«Др. Фальк Фарма ГмбХ»,Німеччина<br/>'''UA/6964/02/01'''<br/>19.05.2014-19.05.2019<br/>ПУЛЬМІКОРТ,<br/>«АстраЗенека АБ»,Швеція<br/>'''UA/5552/01/01'''<br/>15.08.2016-15.08.2021<br/><ref>[http://www.drlz.kiev.ua/ Державний реєстр лікарських засобів України]</ref>
}}
'''Будесонід''' ({{lang-en|Budesonide}}, {{lang-lat|Budesonidum}}) — синтетичний препарат з групи [[глюкокортикоїдні гормони|глюкокортикоїдних гормонів]]<ref name="будесонид">http://compendium.com.ua/info/255154/budesonid-izikhejler {{ref-ru}}</ref><ref name="буденофальк">http://compendium.com.ua/info/166537/budenofal_k-kapsuly {{ref-ru}}</ref><ref name="vidal.ru">https://www.vidal.ru/drugs/molecule/139 {{ref-ru}}</ref> (згідно частини джерел — похідне глюкокортикостикостероїдів<ref name="rmj.ru">[https://www.rmj.ru/articles/obshchie-stati/BUDESONID_PRI_VOSPALITELYNYH_ZABOLEVANIYaH_KIShEChNIKA/ Будесонид при воспалительных заболеваниях кишечника] {{ref-ru}}</ref><ref name="drugs.com">[https://www.drugs.com/monograph/budesonide.html Budesonide] {{ref-en}}</ref>), який може застосовуватися як місцево ([[інгалятор|інгаляційно]], інтраназально у вигляді [[спрей|спрею]], ректально у вигляді крему), так і [[пероральний прийом лікарських засобів|перорально]].<ref name="vidal.ru"/><ref name="drugs.com"/><ref>[https://www.drugs.com/monograph/budesonide-eent.html Budesonide eent] {{ref-en}}</ref> Будесонід уперше запатентований у 1973 році<ref>{{cite book|last1=Domeij|first1=Bengt|title=Pharmaceutical patents in Europe|date=2000|publisher=Kluwer Law International|location=The Hague|isbn=9789041113481|page=278|url=https://books.google.ca/books?id=KZfvZN2WfjcC&pg=PA278}} {{ref-en}}</ref>, а як препарат для лікування [[бронхіальна астма|бронхіальної астми]] розпочав використовуватися в 1981 році.<ref>{{cite book|last1=Hamley|first1=Peter|title=Small Molecule Medicinal Chemistry: Strategies and Technologies|date=2015|publisher=John Wiley & Sons|isbn=9781118771693|page=390|url=https://books.google.ca/books?id=LOudCgAAQBAJ&pg=PA390}} {{ref-en}}</ref>
== Фармакологічні властивості ==
Будесонід — синтетичний препарат з групи глюкокортикоїдних гормонів. Препарат має протизапальну, протинабрякову та [[алергія|протиалергічну]] дію<ref name="vidal.ru"/><ref name="будесонид"/>, яка більш виражена при місцевому застосуванні препарату.<ref name="rmj.ru"/><ref name="буденофальк"/><ref name="будесонид"/> Після проникнення всередину клітини будесонід взаємодіє зі специфічними рецепторами в [[цитоплазма|цитоплазмі]] клітини та утворює комплекс, який зв'язується з [[ДНК]] та стимулює утворення мРНК, що призводить до змін утворень на [[рибосома]]х білків, що відповідають за властивості клітин. Препарат стимулює синтез [[ліпокортин]]у, що інгібує фермент фосфоліпазу А2, що приводить до пригнічення синтезу [[простагландини|простагландинів]] та [[лейкотрієни|лейкотрієнів]], що беруть участь у розвитку запальних реакцій. Під впливом будесоніду знижується кількість опасистих клітин у слизовій оболочке бронхов, зменшується набряк епітелію, секреція слизу бронхіальними залозами та гіперреактивність [[бронхи|бронхів]], знижується кількість запального [[ексудат]]у та продукція [[лімфокіни|лімфокінів]], гальмується міграція [[макрофаг]]ів, знижується інтенсивність процесів інфільтрації та грануляції, наслідком чого є покращення показників функції зовнішнього дихання. Точний механізм дії при [[хвороба Крона|хворобі Крона]] і [[неспецифічний виразковий коліт|неспецифічному виразковому коліті]] точно невідомий, вважається, що він пов'язаний із місцевою протизапальною дією препарату.<ref name="vidal.ru"/><ref name="буденофальк"/> Оскільки будесонід швидко метаболізується при пероральному застосуванні, для лікування запальних захворювань [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]] препарат застосовується або у вигляді [[капсули|капсул]] з кишковорозчинними [[гранули|гранулами]], або у вигляді ректальних форм застосування.<ref name="rmj.ru"/> Будесонід має значно вищу спорідненість до глюкокортикоїдних рецепторів, ніж інші глюкокортикоїдні сполуки, зокрема [[преднізолон]] і [[беклометазон]]<ref name="lvrach.ru">[https://www.lvrach.ru/2016/02/15436401/ Опыт применения будесонида в лечении аутоиммунного гепатита и его вариантной формы] {{ref-ru}}</ref><ref name="rmj.ru"/>, окрім того. при його застосуванні спостерігається значно менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарної системи.<ref name="vidal.ru"/><ref name="rmj.ru"/> При інгаляційному застосуванні при [[бронхіальна астма|бронхіальній астмі]] будесонід може застосовуватися як самостійний препарат<ref name="будесонид"/><ref name="vidal.ru"/><ref name="drugs.com"/>, так і в комбінації з [[формотерол]]ом, проте комбінація формотерола і будесоніда поступається за ефективністю комбінації беклометазону і формотеролу.<ref name="cyberleninka.ru">[https://cyberleninka.ru/article/n/sravnitelnaya-effektivnost-ingalyatsionnyh-preparatov-formoterol-beklometazon-i-formoterol-budesonid-pri-bronhialnoy-astme Сравнительная эффективность ингаляционных препаратов формотерол/беклометазон и формотерол/будесонид при бронхиальной астме] {{ref-ru}}</ref> Будесонід також застосовується у вигляді спрею для лікування [[поліноз]]у та поліпозу носа.<ref>{{cite journal|last1=Rudmik|first1=L|last2=Schlosser|first2=RJ|last3=Smith|first3=TL|last4=Soler|first4=ZM|title=Impact of topical nasal steroid therapy on symptoms of nasal polyposis: a meta-analysis.|journal=The Laryngoscope|date=July 2012|volume=122|issue=7|pages=1431–7|pmid=22410935|doi=10.1002/lary.23259}} {{ref-en}}</ref> Окрім того, будесонід застосовується для лікування хронічного аутоімунного [[гепатит]]у в комбінації з іншими [[імунодепресія|імунодепресантами]] як альтернатива застосуванню преднізолону.<ref name="lvrach.ru"/> Як при застосуванні інгаляційних, так і пероральних форм будесоніду спостерігається менша кількість [[Побічна дія (медицина)|побічних ефектів]], ніж при системному застосуванні інших глюкокортикоїдних гормонів, зокрема преднізолону.<ref name="rmj.ru"/><ref name="lvrach.ru"/><ref name="cyberleninka.ru"/>
== Примітки ==
Рядок 25 ⟶ 28:
* [http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=35155 Будесонід (гель) на сайті ''mozdocs.kiev.ua'']
* [https://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_384.htm Будесонід на сайті ''rlsnet.ru'' {{ref-ru}}]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1994/budesonid Будесонід]
| |||