Подольчак Ігор Володимирович: відмінності між версіями

Народився 9 квітня 1962 року у Львові в сім'ї інтелігентів — батько історик за освітою, мати — журналіст. Має двох доньок та трьох онуків. У 1979 році закінчив львівську середню школу № 9. Того ж року вступив на факультет «Інтер'єр та обладнання» Львівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер [[Львівська національна академія мистецтв]]), який закінчив з відзнакою у [[1984]] році. Разом з Подольчаком вчилися [[Тістол Олег Михайлович|Олег Тістол]], Павло Керестей та Микола Маценко. З 1984 по 1985 рік проходив службу у прикордонних війскахвійськах. З 1985 по 1986 рік працював у Художньому фонді [[Національна спілка художників України|Спілки художників України]]. Після 1986 року і до цього часу працює вільним художником та куратором сучасного мистецтва. Брав участь у численних міжнародних виставках по всьому світу, лауреат багатьох з них, організував та провів ряд міжнародних виставок в Україні та за кордоном.

Після заснування у 1991 році [[Фонд Мазоха|Фонду Мазоха]], разом з [[Дюрич Ігор Олексійович|Ігорем Дюричем]], активно проводить різноманітні мистецькі акції в Україні, Німеччині та Росії. З 1997 року займається комплексним проектуванням візуально-іміджевої складової<ref name="Віктор Чивокуня">Чивокуня, В. [http://sd.org.ua/news.php?id=9453 ''Політтехнологи на виборах-2006: хто працював на Януковича, Ахметова, Тимошенко, Медведчука…'']. sd.org.ua 12.05.2006 Переглянуто 30 серпня, 2013</ref> політичних виборчих кампаній в Україні та Росії. З 2006 року пише сценарії, знімає та продюсує кінофільми. У режисерскомурежисерському доробку дві повнометражні художні картини (''[[Las Meninas]]'', ''[[Delirium (фільм)|Delirium]]'') та одна короткометражна (''[[Merry-Go-Round (фільм)|Merry-Go-Round]]'')<ref name="IMDb>Internet Movie Database. [http://www.imdb.com/name/nm3212779/ ''Ihor Podolchak''] Переглянуто 30 березня, 2017 {{ref-en}}</ref>.

ВУ центрі творчості Подольчака знаходиться людське тіло в різних його проявах, взаємовідносинах з іншими тілами, в різних станах та стадіях розкладу<ref name="Михайло Бриних">Бриних, М. ''Тріумф пост-еротичного м'ясожерства, або труп гниє&nbsp;— мистецтво квітне''. [http://www.umoloda.kiev.ua/ «Україна молода»] 2000.06.15</ref>.

У калейдоскопі [[Інверсія|інверсій]], в [[Культурологія|культурологічних]] «задзеркаллях» деформується аж ніяк не принцип їх взаємин, а форма, яку ці взаємини набувають. По-новому зорганізовані схеми комунікації локалізуються в галузі експертизи маргінального досвіду фізіологічних насолод, які порушують, або взагалі ігнорують [[Копуляція|копулятивний]] цикл сексуального акту. Стильово, формула рафінованої [[Гротеск|гротескної]] естетики відтворює внутрішній зв'язок з тенденціями злиття смерті та насолоди («танатичний [[гедонізм]]») в європейському [[бароко]]. У певному значенні це спотворена, аутоскопічна галюцінаціягалюцинація, чиєю творчою реалізацією є ідея своєрідного «[[Натюрморт|натюрморту]]» підсвідомих заборонених бажань і присмеркових почуттів. Образна структура цих «натюрмортів» містить у собі не тільки розпустнурозпусну цікавість любовних ігор сомнабул, чий макабричний еротизм виходить за межі [[Стереотип (психологія)|стереотипного]] розуміння насилля та сексу, але й витонченість фантастичних архітектурних просторів, які також уражені тліном. Замкненість персонажів на самих себе може розглядатись, як рефлективне усвідомлення себе, викликаного гострим переживанням насолоди через біль. Подольчак ніби фіксує цей момент [[Кульмінація|кульмінаційної]] насолоди від телесностітілесності, роблячи його нескіченнимнескінченним, прирікаючи, тим самим, своїх розпустнихрозпусних героїв на довічну самотність. Одночасно, такий всеосяжний гедонізм, який не зупиняється нені предперед чим, декларує повне заперечення існування жертви, розвиває його (гедонізму) святковість ([[Ритуал|ритуальність]]) та театральність з притаманимипритаманними Подольчакові дотепністю та пишністю<ref>Тараненко, Андрій. ''Київська мистецька зустріч. Нове мистецтво Польщі, Росії, України.'' Київ: Український Дім, 1995</ref>.

Станковою графікою займається з 1981 року. У своїх роботах використовує техніку [[Офорт|офорту]], [[Акватинта|акватинти]], [[Гравюра|гравюри]], сліпого травлення, сухої голки. Як правило, всі ці техніки комбінує, досягаючи надзвичайної глибини чорного, широкого діапазону сірого, різноманітних фактур та рельєфів. Працює на цинкових пластинихпластинах. Формат робіт вар'юєтьсяваріюється від мініатюри (2х3 см) до, що досить незвично для техніки [[Металографічний друк|інтагліо]], великих робіт (50х40 см).

З 2000 року почав робити кольорові знімки. Зйомки завжди постановочні, проводяться у студії. Знімає, як моделей так і натюрморти. Використовує середньоформатну фотокамеру [[:en:Mamiya|Mamiya RB67]] з різноманітною оптикою. Часто використовує кольорове світло. Формат робіт вар'юєтьсяваріюється від 15&nbsp;см до 1&nbsp;м по довшій стороні. Фотографії Подольчака друкувались у різних фотовиданнях: елітарних («''Scenario, The Art Photography Magazine''»<ref>Taranenko A. ''Igor Podolchak.'' Scenario. The Art Photography Magazine. Issue No.4, 1996 [http://www.worldcat.org/oclc/302419442&referer=brief_results OCLC 302419442]</ref>, Велика Британія), фетишистських ([http://www.secretmag.com/ «''Secret''»], Бельгія) та, практично, порнографічних ([http://www.numagazine.it/ «''Nu''»]<ref name="Nu">[http://www.numagazine.it/phpversion/viewnu.php?id=10 ''Igor Podolchak'']. [http://www.numagazine.it/ Nu], Numero 10, autunno 1999. Retrieved November 3, 2009{{ref-it}}</ref><ref name="Andrey Taranenko">Taranenko, A. [http://www.numagazine.it/phpversion/viewnu.php?id=8 ''Apologia dell'edonismo tanatofilo'']. [http://www.numagazine.it/ Nu], Numero 8, autunno 1998. Retrieved November 3, 2009{{ref-it}}</ref>, Італія).

''Delirium'' (2012&nbsp;р., Україна, Чехія)&nbsp;— друга повнометражна стрічка<ref name="Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ ">Підгора-Гвяздовський, Я. [http://www.dt.ua/3000/3680/67325/ ''Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю лише за власні гроші»'']. www.kviff.com 2009</ref> Подольчака. В основу сценарію фільму покладена повість «Індуктор»<ref name="Ihor Podolchak">Podolchak, Ihor. [http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Delirium_Script_Documentation.pdf ''Delirium. Movie Script and Documentation"''].</ref> українського письменника та журналіста Дмитра Бєлянського. Зйомки фільму тривали впродовж [[2008]]—[[2010]]&nbsp;рр. За версією Афіша@Mail.Ru фільм ''Delirium'' увійшов до рейтингу «Топ-10 українських фільмів 2012 року»<ref name=Афіша@Mail.Ru>[http://afisha.mail.ru/kiev/cinema/articles/37088/ Топ-10 украинских фильмов 2012 года] Переглянуто 27 грудня, 2012 {{ref-ru}}</ref>. Світова [[прем'єра]] стрічки відбулася 4 березня 2013 року в конкурсній програмі<ref>[http://uk.imdb.com/list/7MM0eMKIv7Q?sort=listorian%3Aasc&view=detail&start=1 Fantasporto 2013 Director's Week Competition], [http://uk.imdb.com/ IMDb]. Переглянуто 6 березня, 2013 {{ref-en}}</ref> «Тиждень режисерів» на міжнародному кінофестивалі «Фанташпорту&nbsp;— 2013», Порту, Португалія. На БагдадськомБагдадському Міжнародному кінофестивалкінофестивалі (2013) фільм був нагороджений «Першим Призом»<ref>[http://www.imdb.com/event/ev0001777/2013 Багдадський міжнародний кінофестиваль]. Переглянуто 15 жовтня, 2013</ref>.

''Merry-Go-Round'' (2017&nbsp;р., Україна, Польща. 5 хв.)&nbsp; - короткометражна художня стрічка <ref>[http://www.imdb.com/title/tt6565036/ Merry-Go-Round (2017) на IMDb]. Переглянуто 25 червня, 2017</ref>. Продюсерами фільму разом з Ігорем Подольчаком були [[Дюрич Ігор Олексійович|Ігор Дюрич]], Лілія Млинарич; співпродюсерами: Максим Асадчий та Сергій Нєдзельский. Оператор постановник - [[Михальчук Сергій Євгенович|Сергій Михальчук]], художник постановник - [[Макаренко Світлана Олегівна|Світлана Макаренко]]. Музику до фільму створив [[Щетинський Олександр Степанович|Олександр Щетинський]] <ref>[https://soundcloud.com/ihor_podolchak/near-the-entrance-merry-go-round-film "Near The Entrance" for "Merry-Go-Round" (film)]. Переглянуто 25 червня, 2017</ref>. Світова прем'єра фільму відбулася 9 липня 2017 року в Австралії в рамках МКФ у Перті «Revelation» <ref>[http://ukrkino.com.ua/news/?id=8016 Світова прем'єра Merry-Go-Round]. Переглянуто 25 червня, 2017</ref>. Фільм номінований на приз за кращийнайкращий український короткометражний фільм на Одеському МіжнпродномуМіжнародному Кінофестивалі <ref>[http://oiff.com.ua/ua/festival/news/zajavleny-mezhdunarodnaja-i-nacionalnaja-konkursnye-programmy.htm Merry-Go-Round в Національному конкурсі на ОМКФ]. Переглянуто 25 червня, 2017</ref>.

У 1991 році читав лекції в автралійськихавстралійських університетах [[Гобарт]]а, Ланцестон ([[Тасманія|Тасманії]]), [[Мельбурн]]а та [[Канберра|Канберри]].

* 2013 «Національна кінопремія», Одеський міжнародний кінофестівалькінофестиваль