Давидів: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
В PSB, поданому як джерело, цього немає.
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 43:
 
== Історія ==
На місці сучасного Давидова знайдено археологічні пам'ятки які відносяться до пізньоскіфської культури, тож можна стверджувати що на місці села існувало поселення ще у II ст. н. е. На території сільради, біля с. Черепин, знайдено поселення з пам'ятками ранньозалізного часу (IX–VIIIX—VII ст. до н. е.) і ранньослов'янської черняхівської культури (III–IVIII—IV ст. н. е.), а також житло давньоруського часу (XII–XIIIXII—XIII ст. н. е.).
 
{{fact|Існує думка, що Давидів був заснований у ХІІ ст. князем [[Давид Ігорович|Давидом Ігоровичем]] і заселений полоненими [[Половці|половцями]]. У другій половині ХІІІ ст. Давидів був зруйнований татарськими військами [[Бурундай|Бурундая]]. Село відродилося лише у XIV ст. після завоювання поляками [[Львів|Львова]].}}
 
Перша письмова згадка про Давидів, яка дійшла до нас відноситься до [[20 березня]] [[1355]]&nbsp;р.: це акт про надання села польським королем [[Казимир ІІІ|Казимиром ІІІ]]&nbsp; [[шляхтич]]у Ґжеґожу Тимшицю<ref>M. ''Wilamowski. M.'' Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 2003.&nbsp;tT. XLII/1, z.zeszyt 172.&nbsp;— S. 23. {{ref-pl}}</ref> (чи Григорію Темнишу) зі Шлезька (тобто Сілезії). Його нащадки, які почали підписуватися «з Давидова», а потім&nbsp;— [[Давидовські|Давидовськими]]&nbsp;— успадкували [[дідич|дідівщину]]. Згадується також про те, що село стояло при давній дорозі з [[Галич]]а до Львова.
 
[[Дідич]] [[Станіслав (Осташко) з Давидова]]:
* '''[[1415]]''' року&nbsp;— отримав привілей короля Владислава ІІ Ягайла щодо переведення Давидова на [[німецьке право]].
* в 1439 році фундував парафіяльний [[костел парафіяльнийсвятого св.Станіслава (Давидів)|костел святого Станіслава]] в селі.<ref>M. ''Wilamowski. M.'' Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3)''&nbsp;— S. 25.</ref>
 
З подальшої історії видно, що Давидів та його околиці неодноразово переходили з рук в руки різних [[феодал]]ів. Село було заселено досить густо, а на територію Давидова було переселено чимало поляків. Під [[1649]]&nbsp;р. зазначається, що Давидів був вже власністю [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|львівського католицького монастиря домініканців]].
Рядок 59:
Жителі Давидова брали участь у боях [[Перша світова війна|Першої світової війни]], а також у національно-визвольних змаганнях українців у [[1918]]–[[1921]]&nbsp;рр.
 
За даними [[Щуровський Володимир|Володимира Щуровського]], у Давидові під час [[Польсько-українська війна (1918—1919)|українсько-польської війни]] діяв госпіталь [[УГА]], комендантами якого були [[доктор наук|доктори]] [[Яцик Тадей]], Гнідий Кость.<ref>[http://prukvo.ru/statti-10.php Олена Сапіга. Організація військових госпіталів Української Галицької Армії та їх матеріальне забезпечення (1918–19201918—1920&nbsp;рр.)]</ref>
 
[[Файл:Давидів2.JPG|thumb|ліворуч|300px|[[Українська греко-католицька церква|Греко-католицький]] [[Храм Різдва Пресвятої Богородиці (Давидів)| храм Різдва Пресвятої Богородиці]] ]]
Рядок 97:
 
* [[Корнель Уєйський]]&nbsp;— польський поет, драматург, публіцист; проживав у Давидові з 1839 по 1841 роки.
* [[Ернест Теодор Брайтер]]&nbsp;— польський, український публіцист і політик у [[Галичина|Галичині]], діяч [[ЗУНР]], уродженець села.<ref>''Zygmunt Lasocki.'' Breiter Ernest Teodor (1865–19351865—1935) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1936.— t. II/1, zeszyt 1.— S. 425 {{ref-pl}}</ref>
 
== Примітки ==