Отамановський Валентин Дмитрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
стиль |
||
Рядок 19:
== Фундатор українського війська, член Центральної Ради ==
За ініціативою Валентина Отамановського в Києві вже (2) 15 березня 1917 р. формувався штаб української міліції та почалося формування першої кінної сотні. Пізніше, разом із М. Міхновським В. Отамановський був одним із організаторів товариства [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка|«Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка»]]. (8) 21 квітня [[Всеукраїнський Національний Конгрес]] обрав В. Д. Отамановського до складу Центральної Ради, але після короткострокового депутатства він складає повноваження,
== Участь в бою під Крутами ==
Рядок 29:
[[Файл:Валентин Отамановський у робочому кабінеті. 1925 рік..jpeg|thumb|300px|right|В. Д. Отамановський в робочому кабінеті, 1925 р.]]
В 1920 році повертається на Україну та переїздить до [[Вінниця|Вінниці]]. Зміна місця проживання була викликана необхідністю роботи в архіві, де збереглись першоджерела з історії [[Магдебурзьке право|магдебурзького права]] України, зокрема Поділля і Вінниці. До міста він забирає хворого паралізованого батька та сестру. Влаштовується завідуючим українським відділом Вінницької філії Всенародної бібліотеки [[Національна академія наук України|ВУАН]], а в березні 1922 р. очолює її, одночасно працює над монографією про середньовічну міщанську громаду Вінниці.<ref> ЗВІТ про роботу III-го соц.-екон. відділу // Вісті ВУАН. — 1929. — № 5/6. — С 7-10. Із змісту: (Обговорення дис. В. Д. Отамановського «Вінницька міщанська громада магдебурзького права»). — С. 9.</ref> Дослідження робить на основі рукописних та друкованих першоджерел XIV–XVIII ст. німецькою, польською, давньоруською мовами та латиною, виявляючи талант не лише історика, а й глибокі знання лінгвіста, адже загалом Отамановський володів сімома європейськими мовами.
У квітні 1924 відкриває науково-методичний краєзнавчий центр — [[Кабінет виучування Поділля]], який поклав початок систематичному комплексному дослідженню краю та поширенню знань з його історії, культури, природи, народного господарства. До роботи у Кабінеті було залучено близько 30 вчених, об'єднаних у колегію наукових консультантів — керівний науковий орган Кабінету.<ref>КАРОЄВА Л. Р. Краєзнавча діяльність Кабінету вивчення Поділля в 1920-ті роки // IV респ. наук. конф. з іст. краєзнавства: Тези доп. і повідомл. — К., 1989. — С. 42-43.</ref> Кабінет виучування Поділля згуртував місцевих науковців, аматорів-краєзнавців для дослідницької роботи по вивченню рідного краю, створив бібліотечно-бібліографічну базу для дослідників, проводив просвітницьку роботу. Від першого дня існування Кабінету В. Д. Отамановський брав найактивнішу участь у його роботі як консультант з історії права, а з 1925 року очолював всю науково-координаційну діяльність Кабінету.
Рядок 48:
* Наукове видання Вінницького обласного краєзнавчого музею «Подільська старовина» 1993 року було присвячене 100-річчю з дня народження В. Д. Отамановського.
* 25 грудня 2015 року у Вінниці з'явилась вулиця Валентина Отамановського.<ref>[http://www.vmr.gov.ua/Docs/CityCouncilDecisions/2015/%E2%84%9671%2025-12-2015%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf Рішення Вінницької міської ради "Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця" №71 від 25 грудня 2015]</ref>
== Аналіз наукового доробку ==
|