Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 2 роки тому
Кальку з російської замінено на український відповідник.
У 1898 році Резерфорд відкрив [[альфа-частинки|альфа-]] і [[бета-промені]]. Через рік [[Пол Ульріх Віллард|Пол Віллард]] ({{lang-fr|Paul Ulrich Villard}} 1860–1934 роки) відкрив [[гамма-промені]] (назву цього типу іонізуючого випромінювання, як і перших двох, запропоновано Резерфордом).
 
З літа 1898 року вчений зробив перші кроки у дослідженні недавно відкритого [[радіоактивність|явища радіоактивності]] урану і торію. Восени Резерфорд на пропозицію Томсона, подолавши конкурс з 5 претендентів, обійняв посаду професора [[Університет Макгілла|університету Макгілла]] в [[Монреаль|Монреалі]] (Канада) з окладом 500 фунтів стерлінгів або 2500 канадських доларів на рік. У цьому університеті Резерфорд плідно співпрацював з [[Фредерік Содді|Фредеріком Содді]], який на той час працював молодшим лаборантом хімічного факультету, майбутнім (як і Резерфорд) нобелівським лауреатом з хімії (1921). Багато необхідної для дослідів апаратури Резерфорд створював власними руками. Він працював в Монреалі досить довго — сім років. Виняток становив 1900 рік, коли під час короткої поїздки в Нову Зеландію Резерфорд одружився наз Мері Ньютон.
 
Перебуваючи у Канаді, він зробив фундаментальні відкриття: ним була відкрита еманація торію і розгадана природа так званої індукованої радіоактивності, спільно з Содді він відкрив радіоактивний розпад та його закон. Тут ним було опубліковано 66 наукових статей і написана книга «Радіоактивність» ({{lang-en|«Radio-activity»}}). У своїй класичній праці Резерфорд і Содді торкнулися фундаментального питання про енергію радіоактивних перетворень. Після обчислення енергії альфа-частинок, що випромінювались радієм, вони зробили висновок, що «енергія радіоактивних перетворень, принаймні, у 20000 разів, а може, і в мільйон разів перевищує енергію будь-якого молекулярного перетворення» Резерфорд і Содді зробили висновок, що «енергія, прихована в атомі, є у багато разів більшою від енергії, що вивільняється при звичайному хімічному перетворенні». Ця величезна енергія, на їхню думку, повинна враховуватися «при поясненні явищ космічної фізики». Зокрема, сталість сонячної енергії можна пояснити тим, «що на Сонці йдуть процеси субатомного перетворення». У 1903 році Резерфорд і Содді висунули й довели революційну ідею про перетворення елементів в процесі радіоактивного розпаду.
Анонімний користувач