Дао: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
Рядок 10:
 
== Історія виникнення ==
Вжиток ''дао'' як самостійної філософської категорії документований у текстах починаючи з періоду [[Чуньцю]] (771—456 до н. е.). До того часу цей термін зустрічається у буквальному сенсі (шлях), а також у вислові «шлях попередніх царів» 先王之道, який верогідновірогідно став відправним пунктом у розвитку абстрактного сенсу цього слова.
 
== Інтерпретація ==
Рядок 26:
Ім'я, яке можна назвати, не є постійне ім'я. <br/>
Безіменне є початком неба і землі, те, що має ім'я&nbsp;— мати всіх речей. <br/>
Тому вільний від пристрастей споглядає дивовижну тайнутаємницю [Дао], <br/>
а хто має пристрасті, бачить лише його кінечнукінцеву форму. <br/>
Безіменне і те, що має ім'я&nbsp;— мають одне походження, <br/>
але в них різні назви. Разом вони називаються найглибшими. <br/>
Рядок 42:
 
=== Канон даосизму ===
Поняття «дао» стало базою філософсько-религійної течі, [[Даосизм]]у. Збірка усіївсіх китайських творів цього напрямку отримала назву «[[Дао цзан]]» (Скарбниця Дао).
 
В класичній літературі даосизму Дао має онтологічне значення. Воно охоплює також не-буття речей [[всесвіт]]у. Воно є в кожної живої істоти та присутнє навіть у неживому.
 
=== Неоконфуціанство ===
ВУ філософії [[неоконфуціанство|неоконфуціанства]] термін Дао часто ототожнюють із терміном [[Лі]]&nbsp;— ''«принцип»'', який протистоїть матеріальному субстрату, [[ци]]. Засновник раціоналістичної системи неоконфуціанства [[Чжу Сі]] підкреслював тотожність Дао людини та всесвіту.
 
=== Інші течії класичної філософії ===
Рядок 56:
== Дао в християнстві, православ'ї та православних текстах китайською мовою ==
 
Китайська філософська концепція Дао як Шляху, Сили і Слова має свої параллеліпаралелі як у грецькій філософії (концепція Логоса), так і в побудованій на її основі наступній християнській, православній філософії, на що звертали увагу дослідники філософії Сходу і Заходу різних епох.
 
«Для верующего человека путь (т.е. Дао) есть Христос», паломничество (т.е. следование Дао)&nbsp;— это путь к Христу. Если главный смысл паломничества в том, чтобы прийти к истокам христианства, то суть паломничества как христианского подвига&nbsp;— в подвижничестве: в преодолении не только трудностей пути, но и своей физической и порой душевной немощи. Подвиг странничества всегда вознаграждается духовной радостью познания красоты единого Божьего мира&nbsp;— и природной, и рукотворной. Ведь, познать мир&nbsp;— значит открыть миру своё сердце; воспринимать мир таким, какой он есть, великий и многообразный. Этому сущностному и поучают нас, грешных и сомневающихся." (З книги «Странствования Василия Григоровича-Барского по Святым местам».).
Рядок 95:
* Головачова Л.&nbsp;І.&nbsp;Про сенс «Дао» і «Де» у ранньоконфуціанському пам'ятнику «Лунь юй» // Двадцять перша наукова конференція «Суспільство і держава в Китаї» Ч. I., М., 1990. С.39-43.
* Мартиненко Н.&nbsp;П.&nbsp;Методологічні проблеми перекладу і розуміння ієрогіліфу «Дао» // Вісник МДУ. Серія 7. Філософія. М., 2003. №&nbsp;5. С. 106—120.
* Пирогов Г.&nbsp;Г.&nbsp;Дао-вчення про світову траекторіютраєкторію розвитку // Філософські науки. М., 2002. №&nbsp;3. С.78-88.
* Саврухін А.&nbsp;П.&nbsp;Поняття Дао і стилістика «Дао де цзина» // Дев'ятнадцята наукова конференція «Суспільство і держава в Китаї». Ч. I. М., 1988. С.106-108.
* Спірін В.&nbsp;С.&nbsp;До передісторії поняття «Граффк» (Дао) // Письмові пам'ятники і проблеми історія культури народів Сходу М., 1975. Вип. IX.
* Спірін В.&nbsp;СВ.&nbsp;ПрикладіС. Приклади порявняльнопорівняно простого значення «дао» // Дев'ята наукова конференція «Суспільство і держава в Китаї». М.1976. Ч. I.
* Філософський світ Дао в РАН // Проблеми ДальногоДалекого Сходу. 2006. №&nbsp;5. С. 8-19.
* Thesing, Josef and Thomas Awe. Dao in China und im Westen. Impulse für die Moderne Gesellschaft aus der Chinesischen Philosophie. Bonn: Bouvier, 1999.
* Xie Wenyu. «Approaching the Dao: From Lao Zi to Zhuang Zi.» Journal of Chinese Philosophy 27.4 (2000), 469–88.