Івківці (Прилуцький район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: видалення з Населені пункти, які постраждали від Голодомору
Немає опису редагування
Рядок 35:
}}
{{Otheruses|Івківці}}
'''І́вківці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Прилуцький район|Прилуцькому районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Населення — 1214 (2000 р.) осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Івковецька сільська рада]]. Розташоване у верхів'ї невідомої притоки р. Тополі (правої притоки р. [[Удай|Удаю]]), за 9 км від райцентру і залізничної ст. [[Прилуки]].
 
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932–1933.
Рядок 44:
Входили до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782 - 1923), до Прилуцького району Прилуцького округу (1923 - 1930) і Чернігівської області (з 1932).
 
1666 - 15 госп. селян, які «орали на 4-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1707 прилуцький полковник Дм. Горленко надав його полковому писарю Гнату Лисаневичу, який з дозволу гетьмана І.Скоропадського 1710 «постригся в попи». Тоді ж Івківці були за ним затверджені універсалом гетьмана. 1737 - 25 госп. селян, 39 госп. козаків (14 виборних, 25 підпомічників) і 6 госп. козачих підсусідків; селом володів Гнат Лисаневич. Після його смерті Івківці перейшли до сина Михайла, який теж, як і батько, був протопопом прилуцьким. Пізніше (1754) Івківці належали дружині ї [[Ґалаґан Григорій Павлович|Григорія Ґалаґана]] – Катерині Дараган (дочці київського полковника Ю.Дарагана). Коли село перейшло від Лисаневичів до Дараганів, невідомо. 1780 - 34 двори (53 хати) селян, які належали К.Ю.Ґалаґан (Дараган), і 40 дворів (89 хат) козаків. 1797 наліч. 492 душі чоловічої статі податкового населення; діяла дерев, ц-ва Параскеви, споруджена 1773 (перша ц-ва збудована до 1725). 1859 - 239 дворів, 976 жителів. У 1861-66 рр. козаки Івківців були підпорядковані Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного манна, а селяни – Голубівському Волосному правлінню тимчасово-зобов'язаних селян. Після реорганізації волостей Івківці в 1867 увійшли до Богданівської волості третього стану. 1886 - 138 дворів козаків, 70 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільських громад (колишні Мішуріна і Ґалаґана), 3 двори міщан та ін., 319 хат, 1125 ж.; діяли: дерев, ц-ва, збудована 1838 замість старої, школа грамоти, шинок. 1910 - 222 госп., з них козаків - 160, селян - 55, євреї - 1, привілейованих - 6, наліч. 1242 жителів, у т.ч. 9 теслярів, 10 кравців, 6 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 43 ткачі, 31 поденник, 12 займалися інтелігентними та 80 - ін. неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. 1561 дес. придатної землі. Діяла дерев, ц-ва Параскеви. Землевласниками Івківців були Г.П.Ґалаґан, К.П.Ламсдорф-Ґалаґан і Л.П.Добротворська.
 
== Радянський період ==
Рядок 90:
* [http://eco23.gov.ua/PZF/tables/All%20tables.htm Заповідне урочище "Івківці"]
* [http://www.ex.ua/view/9282267?r=82543,80938 Д.О. Шкоропад, О.А. Савон Прилуччина. Енциклопедичний довідник. 2007]
* [http://ivkovtsi.rajon.in.ua/index.php Івковецька сільська рада]
 
{{Ukraine-geo-stub}}