Вікіпедія

Числівник: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Історія: доповнення
→‎Історія: доповнення
Рядок 104:
Прикметник <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''дъва''</span> змінювався за родами (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''дъва/дъвѣ''</span>), як і <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''оба''</span> (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''оба/обѣ''</span>), перші були формами чоловічого, другі&nbsp;— жіночого та середнього роду. Прикметники <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''триє, четыре''</span> також мали родові форми (<span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''триє/три, четыре/четыри''</span>), причому перші форми були формами чоловічого, другі&nbsp;— жіночого та середнього родів.
 
Прикметник {{lang-cu2|дъва}} відмінювався як займенник,форма віндвоїни мав лише форми двоїнизайменника: називний у нього збігався зі знахідним, родовий&nbsp;— з місцевим, а давальний&nbsp;— з орудним. Прикметник {{lang-cu2|триє}} відмінювався як іменникформа множини іменника з основою на ''*-ĭ'' (аналогічно {{lang-cu2|ночьночи, печьпечи, гостьгости}}), {{lang-cu2|четыре}}&nbsp;— як іменникформа множини іменника з основою на приголосний (аналогічно {{lang-cu2|каменькамене, дьньдьне, матери, дъчери}}). Вони мали тільки форми множини.
 
{| class="wikitable" style="border-collapse: collapse;text-align:center;"
Рядок 139:
Після {{lang-cu2|дъва}} вживалися форми називного відмінка двоїни ({{lang-sla|дъва брата, дъва сыны, дъвѣ женѣ, дъва словесѣ}}). Після {{lang-cu2|триє, четыре}}&nbsp;— вже форми множини ({{lang-sla|триє брати, три жены, четыре сынове, четыри се́стры, три словеса}}), що узгоджувалися з ними в роді. Відмінювалися у цих сполученнях обидва складових. Сучасні слов'янські мови зберегли форми числівників «один» і «два» (''один, одна, одне, одні, два, дві''). Числівники «три» і «чотири» втратили рід у всіх слов'янських мовах, причому для першого [[словенська мова]] зберегла лише форму чоловічого (''trije''), інші&nbsp;— форму жіночого та середнього ({{lang3|uk|ru|bg|три}}, {{lang-be|тры}}, {{lang-pl|trzy}}, {{lang-cs|tři}}), для другого форма чоловічого залишилася тільки в російській мові (''четыре''), у решті слов'янських мов узвичаїлися форми жіночого та середнього ({{lang-uk|чотири}}, {{lang-be|чатыры}}, {{lang-pl|cztery}}, {{lang-cs|čtyři}}, {{lang-bg|четири}}, {{lang-sr|чѐтири}}).
 
Слова для позначення чисел від 5 до 10 були вже іменниками. (зЗ огляду на особливості відмінювання 5-9 були жіночого роду, 10&nbsp;— чоловічого й іноді жіночого), які відмінювалися як звичайні іменники з основою на ''*-ĭ'' (аналогічно {{lang-cu2|ночь, печь, кость, дань}}) і були близькі за значеннямизначенням до сучасних «п'ятірка», «шістка», «сімка», «вісімка», «дев'ятка», «десяток/десятка». Після них вживався родовий відмінок множини ({{lang-sla|пѧть братъ, семь сыновъ, осьмь женъ, десѧть словесъ}}). Відмінювалася у цих сполученнях лише перша частина ({{lang-sla|пѧти братъ, семью сыновъ, осьмохъ женъ, десѧти словесъ}}). Числа від 11 до 99 позначалися комбінацією простих числівників: <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''одинъ на десѧте''</span> («11»), <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''дъвадесѧти''</span> («20»), <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''пѧть десѧть''</span> («50»).
 
Слово {{lang-cu2|десѧть}} було іменником, близьким до значення «десяток/десятка» і в своїй парадигмі поєднувало ознаки іменника чоловічого роду з основою на ''*-ŏ'' ({{lang-cu2|десѧтъ, десѧты}}) та іменника жіночого роду з основою на ''*-ĭ'' ({{lang-cu2|десѧтью}}).
{| class="wikitable"
|-
Рядок 155 ⟶ 156:
|-
! Родовий
|{{lang-cu2|десѧти}}
|{{lang-cu2|десѧту}}
|{{lang-cu2|десѧтъ}}
|-
! Давальний
|{{lang-cu2|десѧти}}
|{{lang-cu2|десѧтьма}}
|{{lang-cu2|десѧтьмъ}}
|-
! Знахідний
|{{lang-cu2|десѧть}}
|{{lang-cu2|десѧти}}
|{{lang-cu2|десѧти (десѧте)}}
|-
! Орудний
|{{lang-cu2|десѧтью}}
|{{lang-cu2|десѧтьма}}
|{{lang-cu2|десѧты}}
|-
! Місцевий
|{{lang-cu2|десѧти}}
|{{lang-cu2|десѧту}}
|{{lang-cu2|десѧтьхъ}}
|}
 
Рядок 194 ⟶ 195:
! Називний
|{{lang-cu2|сорокъ, девѧносъто, съто}}
|{{lang-cu2|сорока, девѧносътѣ, сътѣ}}
|{{lang-cu2|сороци, девѧносъта, съта}}
|-
! Родовий
|{{lang-cu2|сорока, девѧносъта, съта}}
|{{lang-cu2|сороку, девѧносъту, съту}}
|{{lang-cu2|сорокъ, девѧносътъ, сътъ}}
|-
! Давальний
|{{lang-cu2|сороку, девѧносъту, съту}}
|{{lang-cu2|сорокама, девѧносътама, сътома}}
|{{lang-cu2|сорокамъ, девѧносътамъ, сътомъ}}
|-
! Знахідний
|{{lang-cu2|сорокъ, девѧносъто, съто}}
|{{lang-cu2|сорока, девѧносътѣ, сътѣ}}
|{{lang-cu2|сорокы, девѧносъта, съта}}
|-
! Орудний
|{{lang-cu2|сорокомь, девѧносътъмь, сътъмь}}
|{{lang-cu2|сорокама, девѧносътама, сътома}}
|{{lang-cu2|сорокы, девѧносъты, съты}}
|-
! Місцевий
|{{lang-cu2|сороцѣ, девѧносътѣ, сътѣ}}
|{{lang-cu2|сороку, девѧносъту, съту}}
|{{lang-cu2|сороцѣхъ, девѧносътѣхъ, сътѣхъ}}
|}
 
Рядок 236 ⟶ 237:
 
;Порядкові числівники
Порядкові числівники не відрізнялися від прикметників. Вони утворювалися від кількісних ({{lang-cu2|треть, четверть, пѧтъ}}). Винятком є {{lang-cu2|пьрвъ}} («перший») і {{lang-cu2|вторъ}} («другий»). Від цих коротких форм утворювалися повні, аналогічно повним формам прикметників: доданням вказівних займенників {{lang-cu2|и, я, є}} ({{lang-cu2|пьрвыи, вторыи, третии, четвертыи, пѧтыи}}). Відмінювалися {{lang-cu2|пьрвыи, вторыи, четвертыи, пѧтыи}} як повні прикметники твердого типу (аналогічно {{lang-cu2|добрыи}}), а {{lang-cu2|третии}}&nbsp;— як повні прикметники м'якого типу (аналогічно {{lang-cu2|синии}}).

Слово {{lang-cu2|пьрвыи}} пізніше утворило форму вищого ступеня {{lang-cu2|пьрвшии}} («більш перший»), від якого й походить сучасне {{lang-uk|перший}}. Щодо {{lang-cu2|вторыи}}, воно надалі витіснилося колишнім займенником ''другий'', а давній корінь ''*vtor-'' зберігся у словах ''півтора, півтори'' (від {{lang-orv|полъ втора, полъ вторы}}, буквально «половина другого», «половина другої»), ''вторник'' («другий день тижня»), ''вторувати, вторити'' («співати або казати другим»), ''повторювати, повторяти'' («робити другий раз»).
 
;Збірні числівники
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Числівник