Джованна I: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 71:
==== Участь у Великій схизмі ====
У 1378 році, після смерті папи римського Григорія XI, в західній церкви виник розкол (Велика схизма). Кардинали обрали папою римським Урбаном VI, який ледве вступивши на престол, цей останінй своїми насильницькими вчинками образив більшість кардиналів, неаполітанську королеву і римський народ. Дванадцять кардиналів вступили тоді в змову з Джованною I і обрали нового папу римського — Климента VII, який оселився в Авіньйоні. Обидва понтифіка негайно викляли один одного. Урбан VI вирішив знищити королеву Неаполя, вважаючи її головним супротивником. Він відлучив її від церкви, оголосив проти неї хрестовий похід і умовив угорського короля послати до Неаполя військо на чолі з Карлом Дураццо. Джованна I планувала отримати допомогу від Франції. 1380 року вона всиновила і призначила своїм спадкоємцем брата французького короля анжуйського герцога [[Людовік
Людовік Анжуйський був затриманий внутрішніми справами, в той час як Карл Дураццо уже був в Італії. З великим військом він рушив на Неаполь. Оттон Брауншвейзький відважно захищався, але при всьому своєму мистецтві не міг зупинити просування ворога. Барони королівства стали переходити на бік супротивника Джованни I. У червні 1381 року в битві при Сан-Джермано Оттон зазнав поразки. Карл Дураццо вступив до Неаполя. Королева втекла до замку Кастельнуово, який вороги взяли в облогу. Оттон намагався звільнити дружину, проте в серпні зазнав нової поразки і потрапив у полон. Оточена з усіх боків в Кастельнуово, Джованна I на інший день здалася.
| |||