Москва — Третій Рим: відмінності між версіями

Чернець [[Філотей (монах)|Філотей]], головний ідеолог великого князя Василія Івановича, близько 1500 року сформулював політичну доктрину «третього Риму». Згідно Філофея, людська історія складається з трьох періодів імперії: перший [[Рим]] (де Рим - — столиця античної [[Римська імперія|Римської імперії]]), другий Рим ([[Константинополь]] як столиця [[Візантія|Візантії]]) і третій Рим (Москва як столиця майбутньої імперії). У той момент, коли навколо Москви складеться нова світова імперія, історія людства завершиться, бо, вважав Філофей, «четвертому Риму не бувати» («Два убо Рима падоша, а третій стоит, а четвертому не быти»).

Генеза власне теорії «Третього Риму» має значно давніше походження, вона пережила довгу й складну еволюцію. Початки її пов'язані з історією другого Болгарського царства, яке претендувало на роль спадкоємця [[Візантійська імперія|Візантійської Імперії]]. Духовні особи балканського походження занесли цю ідею до Східної Європи: через [[Україна|Україну]] до [[Новгород]]а і [[Псков]]а, де вона знайшла придатний ґрунт, а згодом з відповідними змінами була засвоєна на [[Московія|Московщині]]. Концепція Філотея в її остаточному оформленні («Москва — Третій Рим, а четвертому не бути») стає в середині [[16 століття|16 ст.]], за царювання [[Іван Грозний|Івана IV Ґрозного]], популярною у колах московського уряду й Церкви. Московські книжники того часу, під керівництвом митрополіта Макарія, пов'язували особу царя не тільки з [[Візантія|Візантією]], але й зі старим Римом (походження московської династії «від Авґуста цісаря»). Теорія «Третього Риму» була повторена в акті утворення [[Московський патріархат|Московського патріархату]] («Уложенная Грамота» 1589). Занедбана під час [[Смутний час|Смути]] поч. [[17 століття|17 ст.]], вона відродилася за царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] й [[Нікон (московський патріарх)|патріарха Нікона]], зокрема по приєднанні України [[1654]] року, і, хоч не стала офіційною урядовою доктриною, мала великий вплив на політику Московської держави й Церкви і здобула собі широку популярність у другій половині [[17 століття|17 ст.]], від вищих сфер уряду й Церкви до опозиційних кіл населення, зокрема серед т.  зв. розкольників — [[старообрядці]]в (писання М. Добриніна-Пустосвята, «Соловецька чолобитна» тощо). Тим самим вона стала основою й дороговказом національної ідеології й [[імперіалізм|імперіалістичної]] політики [[Росія|Росії]] на майбутнє. Впливи й відгуки теорії «Третього Риму» були помітні в російській літературі й публіцистиці 18 — 19 ст.

«''Російський світ''» &nbsp;— церковна за формою, але за думкою оглядачів та аналітиків [[Геополітика|геополітична]] за своєю суттю [[концепція]], котру висунув в своїй програмній промові [[3 листопада]] [[2009]] московський патріарх [[Кирил (патріарх Московський)|Кирил]] та повторив її в Одесі під час візиту в Україну в 2010 році<ref>[http://video.oboz.ua/movie.php?aWQ9Mzc5NjQmdnQ9MA== Єпископ Євстратій: Москва –&nbsp;— третий Рим? -&nbsp;— video.oboz.ua]</ref>. Після історичних невдач доктрин «Третього Риму» та [[Слов'янофільство|слов'янофільства]], що були розраховані спочатку на весь християнський, а потім на слов'янський світ, «російський світ» («гундяєвщина») орієнтована лише на східнослов'янські країни Східної Європи&nbsp;— тобто на Україну та [[Білорусь]] і водночас веде [[РПЦ]] до ізоляції.<ref>[http://tyzhden.ua/Politics/26789 Ілюзія «Третього Риму» Імперська політика патріарха Кірілла веде РПЦ до ізоляції]</ref>.

Ідеями «Російського світу» користаються як виправданням для відродження [[Російська імперія|Російської імперії]]. <ref>[http://tyzhden.ua/Politics/26881 Ідеями «Русского міра» користаються як виправданням для відродження Російської імперії.]</ref>.

* [http://www.universum.lviv.ua/journal/2010/6/chorn.htm ТІНЬ ФІЛОФЕЯ]

* [http://www.ji.lviv.ua/n7texts/andrusiewicz.htm Анджей Андрусєвіч//Міт Росії. Москва –&nbsp;— Третій Рим]