Вільгельм I Злий: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
 
== Життєпис ==
 
=== Молоді роки ===
Походив з династії Готвілів. Син [[Рожер II|Рожера II]], короля Сицилії, та Ельвіри Кастильської. Замолоду брав участь у війнах свого батька в Апулії. 1138 році надано титул князя Таранто. Після смерті останнього старшого брата Вільгельма — Альфонсо — у 1148 році, спочатку у 1149 році зроблено герцогом Апулії та Калабрії, а в 1151 році Рожер II призначив його своїм співправителем і коронував його. В управління Вільгельму була віддана Апулія.
 
=== Початок правління ===
Після смерті батька, на Великдень 1154 року, Вільгельм I коронувався королем Сицилії. Новий володар був не позбавлений здібностей. Його також не можна було дорікнути в слабкості. Новому королю властиві були риси жорстокості, що навіть у сучасників він отримав прізвисько «Злий». Він відразу віддалив від себе радників батька і наділив довірою адмірала Майо, людини низького походження (сина торговця маслом з Барі), але добре освіченого і дуже обдарованого. Зробивши його першим міністром, сам Вільгельм II мало приділяв увагу управлінню. Звичайно він замикався в покоях свого палацу в Палермо, куди ніхто не мав доступу крім Майо і архієпископа Палермського.
 
У 1157 році сицилійський флот здобув перемогу над візантійським у битві біля о. Евбеї, а потім протягом 4 місяців спустошував і грабував візантійські міста Пелопонесу та Аттіки. Після багатьох і принизливих поразок імператор Мануїл I вступив в переговори і уклав мир.
 
=== Боротьба з баронами ===
Слідом за цим король влаштував репресії своїх бунтівних васалів, з якими на людське око помирився у 1156 році. Опала спіткала також сицилійських греків, яких Вільгельм II підозрював у співчутті візантійцям. Багато з них були засліплені, за'язниці і піддалися жорстоким тортурам. Від військових справ король повернувся до своєї звичного життя. Багато знатні жінки, чиї чоловіки і батьки постраждали від підозрілості короля, повинні були ставати його наложницями. Лише ціною такої ганьби і втратою всього стану вони могли зберегти життя.
 
1159 року здійснено невдалий похід проти мусульман на Балеарських островах. У листопаді 1160 року змовники-барони вбили адмірала Майо. Цю втрату Вільгельм II щиро оплакував і всім говорив, що йому немає ким замінити таку людину і що меч, який вразив його міністра, відрубав у нього праву руку. Проте, побоюючись нового заколоту, він не посмів покарати вбивць і серед загального тріумфування теж повинен був робити веселе обличчя. Втім, ніхто не був обманутий його показним смиренням. Барони усвідомлювали, що зможуть зітхнути спокійно, лише поваливши короля з трону. Змовники домовилися передати владу маленькому синові короля Рожер.
 
=== Заколот ===
9 березня барони на чолі із Симоном Тарентським (бастардом Рожера II), Танкредом, графом Лечче, Маттео Боделло увірвалися до замку, взяли короля під варту, а Рожера оголосили королем. Але заколот не зустрів співчуття у духовенства та широких верств населення. Натовп підступив до палацу. Лють її була така велика, що заколотники мали звільнити Вільгельма II. Під час цих подій юний Рожер був убитий. За офіційною версією, він був убитий стрілою з натовпу. За іншими известиям, ледь отримавши свободу, король з такою силою вдарив сина ногою, що той невдовзі помер.
 
У березні 1162 року Вільгельм II висадився в Калабрії і опанував Тарентом. Бассевіль втік, і міста підкорилися королю з такою ж легкістю, з якою незадовго до цього перейшли на бік заколотників. Зміцнивши свою владу на материку, король повернувся до Палермо і дав волю своєму гніву — багато колишніх змовники, повіривши клятві короля і не подбали про втечу, були під різними приводами притягнуті до суду і загинули після жорстоких катувань.
 
=== Останні роки ===
У наступні роки Вільгельм II знову відійшов від справ і був цілком поглинений будівництвом і облаштуванням чудового палацу в Палермо, який він назвав по-арабськи Аль-Азіс. Він помер, так і не дочекавшись закінчення робіт 1166 року. Йому спадкував син [[Вільгельм II Добрий|Вільгельм II]].
 
101 999

редагувань