Відкрити головне меню

Зміни

224 байти додано ,  2 роки тому
м
оформлення
| мер = [[Щепетков Дмитро Сергійович]] (в.о)
}}
{{Otheruses}}
 
'''Феодо́сія''', '''Кафа''' ({{Lang-crh|Kefe}}, {{lang-ru|Феодо́сия}}, {{lang-el|Θεοδoσία}}, {{lang-hy|Թեոդոսիա}}&nbsp;— Теодосіа)<ref>Назва ''Теодосія'' запропонована у [[Харківський правопис|Харківському правописі]], а також використовується деякими вченими, зокрема, [http://ruthenia.info/txt/krypyakevych/istukr/prym.html І.Крип'якевичем]</ref>&nbsp;— місто республіканського підпорядкування у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], розташоване в південно-східній частині [[Кримський півострів|Криму]] на березі [[Чорне море|Чорного моря]] на [[Анексія Криму Росією 2014 року|тимчасово окупованій території України]].
 
* На півночі і сході з '''Берегівською селищною радою''', на узбережжі межа проходить між [[Золотий пляж (Феодосія)|Золотим пляжем]] і селищем [[Берегове (Феодосійська міська рада)|Берегове]], далі, огинаючи мікрорайон Ближні Комиші, йде за декілька кілометрів на північ від об'їзної дороги (Керченського шосе);
* На заході з '''Насипновською сільською радою''' (центр село [[Насипне]]), кордон проходить з тильного боку Лисої гори і західним відрогом хребта Тепе-Оба.
* На півдні з '''[[Орджонікідзе (Феодосійська міська рада)|Орджонікідзевською селищною радою]]''', кордон проходить в околицях колишнього заводу "«Гідроприлад"».
 
Обчислити точну площу міста Феодосії не є можливим, оскільки статистичний облік ведеться на території Феодосійської міськради, в якій місто складає лише малу частку.
* [[1568]] засновано османський [[Кефе (еялет)|еялет Кефе]] з центром у місті Кафа;
* [[1616]]&nbsp;— Запорожці на «[[чайка (човен)|чайках]]» під проводом гетьмана Петра Сагайдачного знищили османський флот і захопили Кафу;
* [[20 липня]] [[1771]]&nbsp;— під час [[Російсько-турецька війна 1768—1774|російсько-турецької війни 1768–17741768—1774 років]] Кафу захопили [[Запорізьке козацтво|запорозькі козаки]] полковника [[Ковпак Опанас Федорович|Опанаса Ковпака]]. Почався [[Російська імперія|російський період]] історії міста;
* [[1787]]&nbsp;— за наказом [[Катерина II|Катерини II]] місту повернено давню назву Феодосія (за часів імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] воно знову було Кафою, і лише за [[Олександр І (російський імператор)|Олександра I]] затвердилася теперішня назва).
* В 1918-19211918—1921 роках місто потерпало від [[Червоний терор у Криму|червоного терору]], в ході якого більшовицькими силами у місті було розстріляно близько 8 тисяч осіб. Радянська влада у місті була встановлена остаточно в 1920 році
* У листопаді 1941 року в ході Другої світової війни місто було зайнято німецькими військами. У квітні 1944 відвойовано радянською армією.
* У 1954 у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] [[Українська РСР|Українській РСР]]. В 1970-х місто отримало статус курорту
|тираж = 2000
}}</ref> за значенням містом європейської частини [[Боспорська держава|Боспорської держави]] з населенням 6-8 тисяч осіб<ref>''Античная Феодосия, с. 102''<br/>
«Слабка археологічна вивченість не надає можливості більш-менш точно визначити площину Феодосії та чисельність її населення»; інформація про непрямий метод, що використаний був у даному випадку, надана на сторінках 101–102101—102 наукового видання «Антична Феодосія» (професор ТНУ, д.і.н. Е.&nbsp;Б.&nbsp;Петрова) &nbsp;— рос. мовою</ref>. Не постраждавши від нашестя гунів, що спустошило береги Керченської протоки, Феодосія проте повільно приходила в занепад, що завершився низкою пожеж і руйнувань, що датуються другою чвертю VI століття. Чернець Єпіфаній, який у IX столітті пройшов шлях апостола Андрія Первозванного, зауважив: «А Феодосія нині не має навіть сліду людського»<ref>Антична Феодосія, с. 133 (рос. мовою)</ref>.
 
У [[XIII]] столітті на місці античної Феодосії виникає [[Генуезька республіка|генуезька]] колонія Кафа; до другої половини [[XV століття|XV сторіччя]] населення міста досягло 70 тисяч осіб, перевершив за цим показником [[Константинополь]] та багато інших європейських столиць<ref>
Місто все більше приваблювало столичних гостей, багато хто жив у Феодосії не тільки влітку, знімали житло, будували дачі.<ref>Власть и город, с 48 и 49</ref> До кінця XIX століття у Феодосії налічувалося понад 30 тисяч жителів.<ref>Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 430</ref> Поступальний розвиток перервала [[Громадянська війна]], в результаті якої населення міста зменшилося, а промисловість була практично знищена: якщо в 1914 році на 22 підприємствах [[Феодосійський повіт|Феодосійського повіту]] працювали 1600 робітників, то в травні 1923 року (через 2,5 роки після закінчення війни)&nbsp;— працювало тільки чотири підприємства з 66 робітниками.<ref>Власть и город, с 63</ref>
 
У міжвоєнний період населення міста зростало, склавши в 1939 році 45 тисяч осіб<ref name="pop-stat.mashke.org" />. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] була зруйнована вся курортна і значна частина історичної частини міста<ref>Власть и город, с 67</ref>. «За час окупації з [[3 листопада]] [[1941]] року по [[13 квітня]] [[1944]] року було розстріляно і закатовано мирних громадян міста і радянських військовополонених 8300 чоловік і угнано в рабство 3000 чоловік. …цілі жилі квартали міста в приморській частині, особливо густо заселені до війни були повністю зруйновані, там не залишалося жодного жителя, не говорячи вже про документи (домові книги тощо), які також були знищені». Це, а також «примусове переселення мирних громадян із однієї частини міста та насильницька евакуація мирного населення з міста, що була виконана восени 1943 року окупантами», вкрай ускладнило роботу Комісії зі з’ясуванняз'ясування злодіянь німецько-фашистських загарбників, у зв’язкузв'язку з чим остаточні цифри втрат населення міста, можливо, мають бути скоректовані в сторону збільшення<ref>{{книга
|автор = Дюличев В.П.
|заглавие = Крым. История в очерках. ''XX век''
|isbn = 966-96158-3-6
|тираж = 10000
}} ''(Часть2, с 188–189188—189)''</ref>.
 
У післявоєнний період населення Феодосії збільшувалася слідом за потребами військових об'єктів і промисловості. У 1970-х роках виникли [[безробіття|проблеми з працевлаштуванням]], тому голови міськвиконкому домагалися будівництва нових підприємств і розширення існуючих. Більше двох тисяч робочих місць було створено на початку 1970-х, коли спільно з [[Міністерство оборони СРСР|Міністерством оборони]] побудований оптичний завод<ref>Власть и город, с 72</ref>. У наступні роки стала відчуватися нестача кваліфікованої робочої сили: службові автобуси возили працівників зі Старого Криму і Батального.
[[Росіяни]] становлять більшість населення Феодосії. За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] в населенні району були присутні наступні етнічні групи:
[[Файл:Національний склад населення Феодосії.PNG|thumb|400px|right|Національний склад населення Феодосії<ref name="СтатАРК-язык" /><ref name="nac">Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.</ref>]]
* [[Росіяни в Україні|росіяни]] -&nbsp;— 78536&nbsp;— 72,2&nbsp;%
* [[українці]]&nbsp;— 20416&nbsp;— 18,8&nbsp;%
* [[кримські татари]]&nbsp;— 5055&nbsp;— 4,6&nbsp;%
* [[білоруси]]&nbsp;— 1949&nbsp;— 1,8&nbsp;%
* [[вірмени]]&nbsp;— 557&nbsp;— 0,5&nbsp;%
* [[татари]]&nbsp;— 236&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[євреї]]&nbsp;— 223&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[Молдовани в Україні|молдовани]]&nbsp;— 184&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 167&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[поляки]]&nbsp;— 148&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[грузини]]&nbsp;— 145&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[німці]]&nbsp;— 117&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[греки]]&nbsp;— 109&nbsp;— 0,1&nbsp;%<ref name="СтатАРК-язык" />
 
[[Файл:Языковой состав населения Феодосии.PNG|thumb|400px|right|Розподіл населення Феодосії за рідною мовою<ref name="СтатАРК-язык" />]]
Згідно з даними Організації єврейських громад Україні в 1989 році в Феодосії проживало 193 єврея<ref>[http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm Организации еврейских общин Украины]</ref> (0,2&nbsp;%).
 
Мовний склад населення міськради відрізняється однорідністю, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим феодосійці назвали рідною<ref name="СтатАРК-язык">.
| archivedate = 2011-08-24
}}</ref>:
* [[Російська мова в Україні|російська мова]]&nbsp;— 87,4&nbsp;% (94,2 тис. осіб)
* [[українська мова]]&nbsp;— 7,4&nbsp;% (8,0 тис. осіб)
* [[кримськотатарська мова]]&nbsp;— 4,2&nbsp;% (4,6 тис. осіб)
* [[білоруська мова]]&nbsp;— 0,3&nbsp;% (0,3 тис. осіб)
* [[вірменська мова]]&nbsp;— 0,3&nbsp;% (0,3 тис. осіб)
 
Для Феодосії вкрай актуальна проблема [[старіння населення]]. Проблема виникла у зв'язку з тим, що колись феодосійські оборонні НДІ були філіями [[Наука в СРСР|загальносоюзних]] наукових об'єднань, багато працівників яких прагнули в передпенсійному віці перевестися до Феодосії і залишитися жити в південному, тоді ще напівзакритому місті після виходу на [[пенсія|пенсію]].
 
Між загальними переписами населення '''[[перепис населення СРСР 1989 року|1989]]''' і '''[[Перепис населення України 2001|2001]]''' років населення територій, що підпорядковані [[Феодосійська міська рада|Феодосійській міськраді]], скоротилась на 8&nbsp;% з 117,8 тисяч до 108,6 тисяч осіб<ref name="ukrcensus-числ">.
{{cite web
| author = Всеукраинская перепись населения 2001 года
| archiveurl = http://www.webcitation.org/61AV1mqi1
| archivedate = 2011-08-24
}}</ref>; населення власне міста Феодосія скоротилось на 11&nbsp;% (з 83,9 до 74,7 тисяч чоловік)<ref name="pop-stat.mashke.org" />. Склад населення за статтю за даними двох останніх переписів є стабільним: жінки становлять 54&nbsp;% населення '''[[Феодосійська міська рада|міськради]]''', чоловіки&nbsp;— 46&nbsp;%; що на 2001 рік відповідало 58,9 тисячам жінок і 49,7 тисячам чоловіків<ref name="ukrcensus-пол">.
{{cite web
| author = Перепис населення України 2001
}}</ref>.
 
Населення міста Феодосії становить 76,1&nbsp;%<ref name="Перепись-городское население">за даними перепису населення 2001 року</ref> міського населення території [[Феодосійська міська рада|Феодосійської міськради]]; (''для довідки:'' міське населення міськради Феодосії&nbsp;— 98,1 тис. осіб, сільське 10,5 тис. осіб; що в 2001 році становило відповідно 90&nbsp;% і 10&nbsp;%, порівняно з 1989 роком частка сільського населення зросла з 7 до 10&nbsp;%<ref name="ukrcensus-сельск">{{cite web
| author = Перепис населення України 2001
| authorlink = Перепис населення України 2001
 
<div style="overflow:auto; padding:0px; border:solid 0px;" title="Чисельність населення Феодосії 1897-2009">
[[Файл:Численность населения Феодосии 1897-2009.PNG|thumb|center|800px|<center>Чисельність населення Феодосії 1897–20091897—2009<ref name="pop-stat.mashke.org" /></center>]]</div>
 
== Економіка ==
| [[Файл:Феодосия-001.jpg|thumb|300px|Вулиця Земська вид в бік [[Тепе-Оба]]]]
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;
| В 1998–20081998—2008 роках деяким вулицям Феодосії були повернуті історичні назви (Земська, Адміральський бульвар&nbsp;— колишні Карла Лібкнехта і Рози Люксембург відповідно), іншим дані нові, більш пов'язані з історією міста (проспект Айвазовського, вулиця Богаєвського). Звивисті і круті вулиці історичної частини міста, розташованої на відрогах хребта [[Тепе-Оба]], місцями ще нагадують старий її вигляд. Новий центр, відбудований у повоєнний час на колишній околиці Феодосії XIX століття, має прямокутне планування, порушується лише Пейзажною гіркою. Центральні вулиці Феодосії неширокі, основне дерево в цій частині міста&nbsp;— [[Акація#Інші рослини|акація]]. У нових районах, відбудованих в 1970-1980-ті роки, широкі магістральні вулиці супроводжуються рядами тополь і каштанів. Густі зелені смуги, що йдуть по непарному боку Сімферопольського шосе і по парному боку вулиці Кримській, є справжніми скверами з різноманітним складом дендрофлори.
|}
 
* '''Ювілейний парк''' розташований по обидві сторони від пішохідної частини вулиці Горького. У парку розташовані генуезька башта св. Костянтина, міська дошка пошани, фонтан Айвазовського, присвячений дару презентованого їм Феодосії&nbsp;— субашських воді, вічний вогонь і меморіальний комплекс героїв Великої Вітчизняної війни, фонтан Доброму Генію, у формі класичної алегорії зображає жінку І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовського.
* '''Морсад''' або Матроський сад&nbsp;— один з найстаріших міських парків, розташований на місці невільничого ринку османських часів.
* '''Алея героїв'''&nbsp;— [[платан]]ова алея по вулиці Горького. Середня частина вулиці Горького, піднята на півтораметрове піднесення, є меморіальним комплексом «Алея героїв» з портретами феодосійців&nbsp;— героїв Кримської (1854–18561854—1856&nbsp;р. р.) і Другої світової воєн.
* '''Комсомольський парк'''&nbsp;— парк в північній частині міста, найбільший з усіх. У ньому розташоване дитяче містечко, що імітує руїни древнього поселення з каменем, оповідають про історію міста та меморіальний комплекс зі стелою, присвячені військовим частинам&nbsp;— учасникам боїв за Феодосію.
* '''Сквер Пушкіна'''&nbsp;— невеликий сквер між вулицею Земської та проспектом Айвазовського, в якому розташований пам'ятник О.&nbsp;С. Пушкіну, який колись відвідав Феодосію.
{{see also|Пам'ятки архітектури Феодосійської міськради}}
[[Файл:Карло Боссоли. Феодосия.jpg|thumb|right|220px|[[Карло Боссолі]]. «Феодосія», 1856]]
Феогдосія, як і інші античні міста (Ольвія, Пантікапей, Тіра, Херсонес), у скіфські часи (VI-IIIVI—III століття до н.&nbsp;е.) мала регулярне планування з розподілом на прямокутні квартали. Феодосія, яка живе своє 26-е століття, змогла зберегти не так багато старовинних будівель&nbsp;— величезний збиток, нанесений [[Німецько-радянська війна|війною]], не заповнений досі. Навіть через без малого сімдесят років на кладці [[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезьких веж]] можна розрізнити сліди війни. Вежі й стіни фортеці, в'їзні ворота цитаделі і міст&nbsp;— пам'ятники архітектури XIV–XVXIV—XV століть, спадщина генуезького періоду історії міста. Історичні вірменські і грецькі церкви датуються тим же часом. До османського періоду відноситься [[барбакан]] у вежі святого Костянтина, мечеть і турецькі лазні.
 
Періодом істинного розквіту міста стала остання чверть XIX&nbsp;— перші 15 років XX століття. З появою можливості приїзду в місто за допомогою залізничного транспорту та пасажирських суден Феодосію починають відвідувати представники найбагатших торгових родин [[Російська імперія|Російській імперії]], цвіт її інтелігенції. До цього періоду відносяться будівлі Картинної галереї Айвазовського (комплекс, що складається з первісної прижиттєвої галереї, будинки художника і його сестри), вілл проспекту Айвазовського, будівлі краєзнавчого музею, готелі "«Асторія"», гідрометцентру (за спиною пам'ятника Назукіна), банку на вулиці Горького, фінансової академії , Будинку офіцерів Флоту. Частина з названих будівель збереглася не повністю: Будинок офіцерів флоту був перебудований із Феодосійської синагоги, а гідрометцентр і банк на Горького зазнали істотних змін при реконструкції.
 
Основні вілли Єкатеринінського проспекту ([[проспект Айвазовського|проспекту Айвазовського]]):
}}</ref>
 
Серед будівель XX–XXIXX—XXI століть виділяються:
* Дитяча музична школа №&nbsp;1 (колишній міськком партії)
* Кінотеатр «Крим»
* '''[[Афанасій Нікітін|Афанасію Нікітіну]]''', мандрувавшему через Кафу (Феодосію) восени 1474 року під час повернення з Індії, знаходиться недалеко від стін [[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезької фортеці]].
* '''[[Керченсько-Феодосійська десантна операція|Феодосійському десанту]]'''&nbsp;— скульптурна композиція в кілька разів вище людського зросту, що складається з фігур матроса і піхотинця.
* '''Алея героїв'''&nbsp;— бюсти феодосійців&nbsp;— героїв Кримської (1854–18561854—1856&nbsp;рр.) і німецько-радянської війни; вулиця Горького.
** бюст контр-адміралу [[Котов Сергій Миколайович|Сергію Миколайовичу Котову]];
** бюст віце-адміралу [[Мікрюков Віктор Матвійович|Віктору Матвійовичу Мікрюкову]] (1807–18751807—1875)
** бюст генерал-лейтенанту [[Пресняков Олександр Васильович|Олександру Васильовичу Преснякову]];
** бюст капітану 1 ранга [[Єргомишев Лев Андрійович|Льву Андрійовичу Єргомишеву]];
| [[Файл:Феодосия-004.jpg|center|160px]]
|-
| align="center"|Церква в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці, стара будівля міста, початок будівництва&nbsp;— VIII–IXVIII—IX століття
|
| align="center"|[[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]] і церква Іоанна Предтечі, XIV–XVXIV—XV століття
|
| align="center"|Фонтан Айвазовського
 
=== Музеї ===
Історія музейної справи у Феодосії почалася з [[1811]] року. Музей старовини є першим [[музей|музеєм]] міста і одним з найстаріших у [[Європа|Європі]]. Далеко за межами Криму і України відомі музеї Олександра Гріна і Національна картинна галерея І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовского. Приватний "«музей грошей"» має в своєму розпорядженні експонати, аналогів яким немає ні в одній колекції [[нумізматика|нумізматики]], а [[Музей дельтапланеризму (Феодосія)|музей дельтапланеризму]] є єдиним музеєм такого роду в світі.
 
Розташовуються музеї в основному в центральній частині міста: на вул. Галерейній (починається від залізничного вокзалу) і на вул. Гріна (колишня Куйбишева), що перетинає вул. Галерейну.
Расхаживая по святой Руси, попал в Феодосию … справа от нас лежал на берегу город тяжелыми глыбами белых домов, слева&nbsp;— море, перед нами&nbsp;— оно же, уходившее в неизмеримую даль, где в мягких полутонах смешались в фантастическое марево какие-то дивные и нежные, невиданные краски, ласкающие глаза и душу неуловимой красотой своих оттенков…
</blockquote>
Там у 1919–19201919—1920 роках жив [[Мандельштам Осип Емільович|Осип Мандельштам]]; в серпні [[1920]] року був заарештований [[Петро Миколайович Врангель|врангелівської]] контррозвідкою за підозрою в зв'язках з більшовиками, і після звільнення відправився на баржі в [[Батумі]].
 
Глибокий слід у культурному житті Феодосії залишив [[Олександр Грін|Олександр Степанович Грін]] (жив у Феодосії з [[10 травня]] [[1924]] року по [[23 листопада]] [[1930]] року).
| '''[[Церква архангелів Михаїла і Гавриїла (Феодосія)|Церква архангелів Михаїла і Гавриїла]]'''|| вул. Вірменська, 11 || Вірменська церква [[1408]] року.||[[Файл:Armenian Church Archangels.JPG|140px]]
|-
| '''[[Введенська церква (Феодосія)|Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці]]'''|| || Найстаріша з відомих у Феодосії (VIII–IXVIII—IX&nbsp;ст.)||
|-
| '''[[Церква святого Георгія (Феодосія)|Церква св. Георгія (вірменська)]]'''|| вул. Нахімова, 32 ||Вірмено-католицька церква [[1385]] року. || [[Файл:St George church Feodosiya.jpg|140px]]
[[Файл:Feodosia Dynamo Stadium2.jpg|thumb|right|200px|Стадіон «Динамо»]]
[[Файл:Feodosia Shayderov Stadium1.jpg|thumb|right|200px|Стадіон «Кристал» імені В.&nbsp;А.&nbsp;Шайдерова]]
У Феодосії розташована велика навчально-спортивна база «Динамо» з кількома тенісними кортами і стадіоном. Стадіон «Кристал» імені В.&nbsp;А.&nbsp;Шайдерова, названий на честь померлого на його полі мера Феодосії [[Шайдеров Володимир Олександрович|Володимира Олександровича Шайдерова]], дозволяє проводити змагання з різних видів спорту. З історії феодосійського футболу відомо, що в першій групі чемпіонату Криму в [[1967]] брали участь феодосійський «Авангард» і [[Щебетовка|ЩебетовськЩебетовський]]ий «Коктебель», в перших іграх [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другої ліги Україна]] брала участь феодосійська команда «[[Море (футбольний клуб)|Море]]», в 2007 році «Кафа» (Феодосія) посіла 3-е місце у чемпіонаті Криму. Серед футбольних команд проводяться регулярні змагання&nbsp;— літня і зимова першості, а також Кубок міста. Відкритий зимовий чемпіонат Феодосії з футболу&nbsp;— основне футбольне змагання м. Феодосії. Володарем Кубка 2010 року і переможцем Відкритого зимового чемпіонату міста сезону 2009/2010 є [[Спортивний клуб «Вимпел-Феодосія»|СК «Вимпел»]] спортивної громадської організації «Вимпел-Феодосія».
 
Крім зазначених вище «Динамо» і «Кристала» є стадіони у СЗШ №&nbsp;17 і 9, інтернаті, політехнікумі.
* [[Гричук Георгій Анатолійович]], український кінооператор.
* [[Гуєвський Володимир Юрійович]], український кінооператор.
* [[Біанкі Віктор Іванович]],&nbsp;— феодосійський міський голова у 1917-1918 1917—1918&nbsp;рр.
* [[Меліков Георгій]], письменник
 
== Література ==
* ''О.&nbsp;О.&nbsp;Немировський.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Феодосія] // {{ЕІУ|10|286-290}}
* ''Гавриленко О. А., Сівальньов О. М., Цибулькін В. В.'' &nbsp;Генуезька спадщина на теренах України; етнодержавознавчий вимір. &nbsp;— Харків: Точка, 2017.— 260 с. &nbsp;— <nowiki>ISBN 978-617-669-209-6</nowiki>
* {{ЕУ}}