Відкрити головне меню

Зміни

=== Проблема сфер впливу: Ерфуртський союз та Ольмуцький договір ===
 
Після розпуску Франкфуртських національних зборів, Фрідріх Вільгельм&nbsp;IV, під впливом генерала [[Йозеф фон Радовіц|Йозефа фон Радовіца]] підтримав створення [[Ерфуртський союз|Ерфуртського союзу]], федерації німецьких держав, за винятком Австрії, за добровільною згодою німецьких князів. Цей обмежений союз на чолі з Пруссією майже повністю ліквідував би вплив Австрії на решту німецьких держав. Спільний дипломатичний тиск Австрії та Росії (гаранта угод 1815&nbsp;року, яким були встановлені Європейські сфери впливу) змусили Пруссію відмовитись від ідеї Ерфуртського союзу на зустрічі в невеликому містечку [[Оломоуц|Ольмюц]] у Моравії. У листопаді 1850&nbsp;р. представники Пруссії, зокрема Радовіц та Фрідріх-Вільгельм, погодились відновити Німецького союзу під керівництвом Австрії. Ця угода відома як [[Ольмюцька угода|Ольмуцький договір]], а в Пруссії її ще називали «Ольмуцьким приниженням»<ref>[[A. J. С. Taylor]], ''The Struggle for Mastery in Europe 1914–1918'', Oxford, 1954, С. 37.{{ref-en}}</ref>.
 
Хоч і здавалось би, незначні події, пропозиція Ерфуртського союзу та Ольмюцький договорів гостро висвітлили проблеми сфер впливу в німецьких державах. Питання об'єднання стало не питанням ''якщо'', а питанням ''коли'', і це ''коли'' залежало від сили. Один з колишніх членів Франкфуртських національних зборів, [[Йоганн Густав Дройзен]], так окреслив проблему:
68 062

редагування