Вікіпедія

Економіка Сполучених Штатів Америки: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 26:
Розвинуті всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: [[Новий Орлеан]], [[Хемптон-Родс]], [[Нью-Йорк]], [[Тампа]], [[Мобіл]], [[Лос-Анджелес]], [[Балтімор]]. У середині [[1990]]-х років на водні маршрути припадало 15 % вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі (залізняк, вугілля, [[зерно]], [[нафтопродукти]], [[пісок]], [[гравій]], [[цемент]]) часто доставляються водним шляхом. На [[залізничний транспорт]] в середині [[1990]]-х років припадало 38 % всіх вантажоперевезень і тільки 1 % пасажирів. В перше десятиріччя [[XXI]] ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного побережжя. [[Автомобільні вантажоперевезення]] в середині [[1990]]-х років становили 28 %. У той же час на [[повітряний транспорт]] припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5 %), але майже 20 % пасажиро-перевезень. На частку транспорту припадає бл. 20 % загального споживання енергії у країні і від 50 % до 60 % всього споживання рідкого палива.
 
Транспортний комплекс відіграє важливу роль соціальному та економічному житті краіни. Протяжність мережі залізниць складаєстановить ву [[США]] близько 265000 км, автомобільних доріг — 6 500000 км. На частку транспорту припадає близько 20 % загального споживання енергії в країні і від 50 до 60 % всього споживання рідкого палива. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки тощо Матеріально-технічна база транспортного комплексу в основному сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю. Починаючи з [[80]]-х років, транспортний комплекс [[США]] вступив в смугу якісно нових зсувів в галузі техніки і технологій перевезень, передусім за рахунок широкого впровадження автоматизованих систем управління перевізними процесами з використання ЕОМ, мікропроцесорів, волоконної оптики, лазерів, штучних супутників землі і іншого. Найважливішим напрямом підвищенням якості транспортних послуг стало впровадження системи перевезень «тільки в термін», з подачею вантажів рухомого складу з точністю до хвилин. Це дозволяє замовнику обійтися без пристрою складів, що дорого коштують і скоротити потребу в оборотних коштах. [[Транспорт]] все більш перетворюється в органічну складову частину складної виробниче-транспортної системи, охоплюючи всю економіку, що істотно підвищує ефективність останньої.
 
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: [[ВВП]] (1999) — $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП ([[1999]]) — 4 %. ВВП на душу населення (1999) — $ 31201. Прямі закордонні інвестиції (1999) — $ 119 млрд. [[Імпорт]] (1999) — г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери — $ 1100 млрд. (г.ч. [[Канада]] — 19,2 %; [[Японія]] — 12,0 %; [[Мексика]] — 10,0 %; [[Китай]] — 8,0 %; [[Німеччина]] — 5,4 %). [[Експорт]] (1999) — г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове і електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) — $ 905 млрд. (г.ч. Канада — 23,0 %; Мексика — 12,0 %; Японія — 8,3 %; [[Велика Британія]] — 5,5 %; Німеччина — 5,4 %).
Рядок 172:
 
== Оборона ==
На оборону в [[США]] затрачується більше коштів, ніж в інших державах. Федеральні військові витрати перевершують навіть сукупні військові бюджети багатьох індустріальних країн. У [[1997]] США витрачали на потреби оборони 270,5 млрд дол. Ця цифра складаєстановить біляблизько третини всіх військових витрат у світі і перевищує оборонні бюджети Франції, Німеччини, Великої Британії та Японії. [[США]] — найбільший у світі експортер зброї. У [[1993]] США продали за кордон різних товарів військового призначення на загальну суму 10,3 млрд дол. На їх частку припадало бл. 50 % світового експорту зброї.
 
Географія обробної промисловості, починаючи з кінця 1960-х років характеризувалася зсувом на Південь і Захід. У період між 1970 і початком 1990-х років частка продукції Північного Сходу і Північного Центру знизилася з 2/3 до 1/2, в той час як частка продукції Заходу збільшилася на 5 %, а Півдня — майже на 10 %. На початку 1990-х років Південь давав приблизно 1/3 всієї продукції, зайнявши місце Північного Центра як провідного регіону обробної промисловості США. Автотранспортні засоби, металовироби і промислове обладнання виготовляються в основному в Північно-Східному Центрі, куди входять штати [[Огайо]], [[Індіана]], [[Іллінойс]], [[Вісконсин]] і [[Мічиган]]. Середньоатлантичні штати (Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Пенсильванія) спеціалізуються на машинобудуванні і хімічному виробництві.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Сполучених_Штатів_Америки