Макс Фасмер: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Храбръ (обговорення | внесок) →Берлінський період. Стокгольм: Видалено кальку "знаходився" з рос. находился (від фр. se trouvait), пунктуація тощо. |
Храбръ (обговорення | внесок) |
||
Рядок 41:
Свою діяльність Фасмер не переривав і в роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], незважаючи на численні перешкоди. Крім підготовки словникових статей Фасмер у цей час продовжував писати роботи з славістики і викладати на кафедрі (заняття велися до лютого [[1945]]). Серед його праць цього часу: ''Слов'яни в Греції'' (''Die Slaven in Griechenland'', [[1941]]), ''Старі взаємини населення Росії'' (''Die alten Bevölkerungsverhältnisse Russlands'', [[1941]]), ''Грецькі запозичення в сербсько-ховатській мові'' (''Griechische Lehnwörter im Serbokroatischen'', [[1944]]) та ін.
У січні [[1944]] до будинку Фасмера потрапила фугасна бомба. Сам учений був тоді в бомбосховищі, однак його бібліотека і рукописи вкупі з картотекою для етимологічного словника
У [[1946]] Слов'янський інститут, що опинився на території Східного Берліна, відновив свою діяльність. Фасмер читав там лекції в зимовий семестр [[1946]]–[[1947]]. Через зростаючу політичну напругу, а також з метою лікування від хвороби очей Фасмер прийняв запрошення зі Стокгольма. У [[1947]]–[[1949]] Фасмер — професор Стокгольмського університету.
| |||