Люсьєн Февр: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
| заклад = [[Колеж де Франс]]
| Alma Mater = [[Вища нормальна школа]]
| відомий через = [[школа «Анналів»]]
| звання = професор
| ступінь =
Рядок 23:
}}
'''Люсьєн Февр''' ({{lang-fr|Lucien Febvre}} ; [[22 липня]] [[1878]], [[Нансі]] — [[26 вересня]] [[1956]], [[Сент-Амур (Жура)]]) — французький історик. Один із засновників [[школа «Анналів»|школи «Анналів»]].
== Біографія ==
Рядок 30:
Закінчив [[Вища нормальна школа|Вищу Нормальну школу]] в [[Париж]]і, де насамперед вивчав історію і географію. По закінченні працюював вчителем у ліцеї й паралельно писав дисертацію про [[Філіп II Габсбург|Філіппа II Габсбурга]] та [[Франш-Конте]], яку захистив у [[1911]] році. З 1912 до 1914 року був професором [[Діжонський університет|Діжонського університету]]. Брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]].
У [[1919]] році одержав посаду в [[Страсбурзький університет|Страсбурзькому університеті]], де познайомився з [[Марк Блок|Марком Блоком]], який став його близьким другом. У [[1929]] році [[Марк Блок]] і Люсьєн Февр заснували журнал «Аннали економічної та соціальної історії» (з 1946 р. — «Аннали. Економіка. Товариства. Цивілізації»), навколо якого сформувалася так звана [[
Помер [[26 вересня]] [[1956]] року в містечку [[Сент-Амур (Жура)|Сент-Амур]] в департаменті [[Жура (департамент)|Жура]].
== Наукова діяльність ==
Февр — вчений енциклопедичної освіченості та широкого кола інтересів, автор досліджень з історії XVI століття: «Доля [[Мартін Лютер|Мартіна Лютера]]» (1928), "Оріген і Деперьє, або Загадка «Кимвал світу»
Февр закликав розширити методологію історичної науки, не спиратися виключно на письмові джерела. Він наполягав на необхідності вивчення минулого із залученням даних та методів археології, соціології, історії мови, техніки, релігії, агрокультури тощо. Вся діяльність Февра як організатора науки була спрямована на оновлення гуманітарного знання, на створення видань та установ, у рамках яких мали взаємодіяти вчені різних гуманітарних спеціальностей: журнал «Аннали», серія «Французька Енциклопедія» (з 1932), VI секція.
Рядок 41:
Ключові поняття Люсьєна Февра — «[[епоха]]» і «[[цивілізація]]». Загальний характер світосприймання, стиль життя, мова культури тощо не залежать від соціальних груп та індивідів, а задаються їм цивілізацією в цілому і певною епохою. Він запровадив у науці поняття «[[ментальність]]», що означає у нього та інших послідовників Школи «Анналів» як умонастрій, так і масові психологічні установки й колективні уявлення. Ментальна сфера, на думку Февра, об'єднує всіх представників певної цивілізації та певної епохи. Ментальність — це сфера неусвідомленого, тож джерелами її вивчення мають бути всі результати людської діяльності: не тільки писані тексти, але й знаряддя праці, символічні ритуали, вірування й таке інше. Февр вважав історичним питанням навіть наче б то суто фізіологічні явища, так він стверджував, що люди Середньовіччя й епохи Відродження при сприйнятті навколишнього середовища більше орієнтувалися на слух, ніж на зір. Так само явища економічного життя для Февра є насамперед психологічними феноменами, фактами вірувань і переконань.
Люсьєн Февр також зіграв важливу роль у становленні окремої історичної дисципліни «[[Історія книги]]». У 1950-х роках він зайнявся дослідженням причин і наслідків винаходу [[друкарство|друкарства]]. Він запросив молодого бібліографа, історика Анрі-Жан Мартена для спільної роботи і довірив йому редагування та підготовку видання до друку. Після смерті Февра в 1956 р. Мартен продовжив роботу і в 1958 р. випустив книгу під назвою
Деякі сучасні дослідники закидають Февру та іншим представникам школи Анналів надмірне нехтування соціальною історією та скептичне ставлення до теоретичної рефлексії.
Рядок 62:
* (У співавторстві з [[Анрі-Жан Мартен]]ом) L'Apparition du livre, Albin Michel, Paris, 1958 (réimpr. 1971, 1999), 19×12,5 cm, 600 p.
* ''Pour une histoire à part entière'', Paris, SEVPEN, 1962, 860 p.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела та література ==
| |||