Битва під Ярославом: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Хід битви: Вжито вірний термін. Замість штучного "русини" я вжив історичний термін "русини".
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 21:
У [[1241]] році частина галицьких [[бояри|бояр]] на чолі з лідером про-угорської партії [[Володислав Кормильчич|Володиславом Кормильчичем]], користуючись з ослаблення [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] після монгольської навали, виступили проти галицького князя [[Данило Романович|Данила I]]. Вони намагалися посадити на престол у [[Галич]]і [[Ростислав Михайлович|Ростислава Михайловича]], далекого родича галицьких [[Ростиславичі]]в, племінника Данила Романовича.
 
У [[1245]] році Ростислав звернувся по допомогу до [[королі Угорщини|угорського короля]] [[Бела IV|Бели IV]], який був йому зятем, і краківського князя [[Болеслав V Сором’язливийСором'язливий|Болеслава V Сором’язливого]], дружина якого була донькою Бели IV, як і дружина Ростислава. [[Королівство Угорське (1000 - 1526)|Угорщина]] віддавна мала види на Галичину, а [[Королівство Польське|поляки]] ворогували з Данилом і його батьком Романом, тому обидві сторони охоче надали свої війська. Заручившись підтримкою іноземців і галицької боярської опозиції, Ростислав вторгся в Галичину і підійшов до міста [[Ярослав]]а.
 
Місто мало велику залогу і добрі укріплення, тому Ростислав відступив від нього і захопив за допомоги польських лицарів [[Флоріан Войцехович Авданец|Флоріана Войцеховича]] сусідній [[Перемишль]]. Зібравши тамтешніх жителів і зброю, він повернувся до Ярослава, обложив його і спорудив неподалік приставні форти. Коли Ростислав готував [[Требушет|камнеметну артилерію]] для взяття міста, залога виступила з нього і дала бій перед стінами. Проте вилазка була неуспішною&nbsp;— городяни зазнали поразки і повтікали за мури. Це додало впевненості Ростиславу у своїй майбутній перемозі над Романовичами. Літописець так передає його слова: «''Якби я навідав де Данила й Василька&nbsp;— поїхав би на них. Навіть би з десятком воїв я поїхав би на них''»<ref>[http://litopys.org.ua/litop/lit24.htm ''Літопис руський'' / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 402]</ref>. Князь настільки розслабився, що влаштував лицарський турнір перед містом. Він особисто взяв участь у іграх і навіть вивихнув плече.