Проєкт MOSE: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
 
== Опис проекту ==
Проект передбачає встановлення 78 величезних порожніх бар’єрівбар'єрів з нержавіючої сталі розміром 20х30х5 м і вагою 300 т, розрахованих на сто років експлуатації, на початку кожної з трьох бухт, що з’єднують Венеціанську лагуну з Адріатичним морем. У нормальному стані наповнені водою бар'єри будуть лежати на залізобетонних кесонах і укріпленому дні.
 
Їх встановлять в стратегічних місцях, трьох вузьких каналах, що з'єднують Венеціанську лагуну з Адріатичним морем, - два ряди з 21 і 20 бар'єрів в північній і південній кінцівках острова Лідо, 20 плит - в Маламокко і 18 - в Кьоджу. Глибина лагуни в місцях установки різна: від майже 15 м в Маламокко до 8,5 м в одному з каналів Лідо. Для проходу судів в лагуну на всіх трьох майданчиках споруджуються шлюзи.
У разі загрози паводку – коли припливна хвиля значно перевищить звичні 110 см – повітря під тиском наповнить щити-резервуари, й вони піднімуться вгору по укріплених на дні стрижнях, блокуючи припливні течії.
 
У разі загрози паводку – коли припливна хвиля значно перевищить звичні 110 см – повітря під тиском наповнить щити-резервуари, й вони піднімуться вгору по укріплених на дні стрижнях, блокуючи припливні течії. Коли повітря витіснить воду, шлюзи піднімуться, обертаючись навколо осі кріплення, і вийдуть з води, відгородивши лагуну від моря. Для стійкості вони будуть знаходитися не перпендикулярно воді, а під кутом приблизно 45 градусів, підйом шлюзу в робоче положення займе близько 30 хвилин, а опускання - 15.
 
За відсутності припливної небезпеки повітря буде випущено, й щити знову опустяться на дно.