Нуменор: відмінності між версіями

'''Нуменор''' (квен. Numenore — «Західна Земля») — у легендаріумі [[Джон Роналд Руел Толкін|Дж. Р. Р. Толкіна]] великий острів у морі [[Велике Море|Белегаер]], на якому було розташовано однойменне королівство народу дунедайнів. Також мав назви «Вестернес» («Західна земля»), Анадуне (з адунаік «Західна Земля»), Андор (Дарований край), Еленна та Еленна — норе (Земля Зорі), а після його загибелі Акаллабет Повалений, Аталанте (квен. Atalante — Земля що впала) і Мар — ну — Фалмар (Дім під хвилями).

 

 

 

 

== Населення ==

 

==== Мітталмар ====

 

 

==== Форостар ====

У північній частині цей півострів також був скелястим і ці скелі вкривали хвойні ліси, що виходили до моря. На заході у гірський берег врізалися три невеличкі затоки, але тут пагорби у багатьох місцях не підступали до моря і біля їх підніжжя розстилався рівний берег. Найпівнічніша затока мала назву '''Андуніе''', де було розташоване портове місто '''Андуніе (Захід Сонця)'''. Біля цього міста король Тар — Мінастір побудував високу вежу на пагорбі '''Оромет''' для огляду на Захід.

 

 

==== Г'ярнустар ====

 

==== Орростар ====

 

 

=== Міста Нуменору ===

 

==== Андуніе ====

 

==== Арменелос ====

 

==== Роменна ====

 

==== Ельдалонде Зелена ====

 

==== Ондостро ====

 

==== Г'ярасторні ====

 

==== Умбар ====

 

==== Пеларгір ====

 

=== Флора і фауна острова ===

 

Тільки в Нісілмадарі росли могутні дерева '''малліорне''', що досягали такої ж висоти як і на Ересеа. Їх квіти були схожі на вишневі і цвіли все літо. Листя були схожі на букові, але були значно більшими, блідо — зеленими угорі і сріблястими унизу і блищали на сонці. Восени листя не опадало, а ставало блідо — золотим.

У Г'ярростарі зростали дерева '''лаурелінкве''', котре дуже любили через його квіти, оскільки більше ніде це дерево не використовувалось. А називали його так через довгі грона жовтих квітів, і деякі люди, що чули від ельдар про лаурелінну, Золоте Дерево Валлінора, вірили, що лаурелінкве походить від нього, і що насіння його сюди привезли ельдар, але це було не так.

 

 

У самому Нуменорі було чимало пташок від кірінків, що були трохи більше кропив'яника, але з багряним оперенням і настільки тоненьким голосочком, що людське вухо ледь вловлювало його, до велетенських орлів, котрі вважалися священними птахами Манве, і котрих не ображали до чорних часів падіння дунедайнів. Багато їх жило на вершинах скель у Форостарі. Дві тисячі років у Арменелосі, в королівському палаці, щедротами володаря жила пара орлів, від Елроса Тар — Мініатара до Тар — Анкалімона сина Тар — Атанаміра, на вершині башти було орлине гніздо.

 

== Військо ==

 

 

З озброєння використовувались мечі, сокири, списи, кинджали, але найбільшою воїнською звитягою користувались когорти королівських лучників. Нуменорці першими стали використовувати композитні луки, що виготовлялись зі сталі і були порожніми ззовні. Іноді у війську використовувались кінні стрільці.

Солдатів Нуменору захищали важкі лати, непробивні для стріл, великі й малі щити. Їх шоломи були високими, конічної форми і без забрала прикрашені крилами чайки.

 

 

Завдяки незвичайній витривалості цього народу, нуменорська важка піхота могла пройти вдень 40 кілометрів, здійснюючи короткі привали кожні 5 кілометрів, і такий темп не був їх межею. У поході кожен солдат ніс з собою необхідний комплект: підсумку з дорожнім хлібом і водою, що довгий час не псувалися і могли підтримувати сили людини декілька днів<ref name=":2" />.

 

== Економіка ==

 

Морське та річкове рибальство набуло найбільшого розповсюдження в південній частині острова. Моря та річки Нуменору були дуже багатими на рибу.

Нуменорські вина, пшениця і тютюн користувались великим попитом у мешканців [[Середзем'я]]. Проте головними предметами експорту були вироби майстрів з каменю, металу та дерева, що своєю красою перевершили все створене людьми [[Середзем'я]].

 

 

== Культура ==

Мовою Нуменору був '''[[адунаік]]''', що походив від '''[[таліска]]''' якою розмовляв народ Гадора Золотоволосого. Широко застосовувались також ельфійські мови '''[[квенья]]''' та '''[[синдарін]]''', до того часу поки король Ар&nbsp;— Адунахор не заборонив навчати дітей ельфійському, і лише вірні потайки розповсюджували знання цих мов.

 

 

Згодом після короля Тар&nbsp;— Анкалімона, моління Еру на Менелтармі було покинуто і лиш король Тар&nbsp;— Палантір дотримувався цього звичаю. В час Ар&nbsp;— Фаразона підніматися на вершину було заборонено під страхом смерті. Тоді, за порадами [[Саурон]]а, був введений страхітливий '''культ Темряви''' і її володаря '''[[Мелькор]]а''', що супроводжувався кривавими жертвоприношеннями. Після загибелі Нуменору цей культ був поширений у чорних нуменорців.

Коли тінь упала на Нуменор люди стали жадібними до коштовностей.

 

 

Король і більшість великих вождів володіли спадковими мечами своїх предків.

Також нуменорці дуже любили море. Оскільки [[Валар|валари]] заборонили їм плавання на захід до берегів [[Аман (світ у книгах Толкіна)|Аману]] та [[Тол - Ересеа]], вони добре вивчили береги [[Середзем'я]] та здійснювали морські експедиції до інших континентів, як&nbsp;— от&nbsp;— пустельної Землі Сонця на сході, де розташовувалися брами з яких починався ранок та Темних Земель на південному сході, вкритих джунглями та населених дикунами й схожими на ентів істотами.

 

 

У 600 році Другої Епохи Веантур кормчий королівського корабля '''«Ентулессе»''' ('''«Повернення»''') при Тар&nbsp;— Менельдурі здійснив подорож до [[Середзем'я]], прибувши в [[Ліндон|Мітлонд]] під весняними західними вітрами і повернувся восени наступного року. З тих часів мореплавство стало головною справою відважних та стійких мужів Нуменора. Алдаріон син Тар&nbsp;— Менельдура і онук Веантура по матері досліджував береги Середзем'я, гирла рік Гватло, Ангрен (Ізен), затоку Белфалас та гори, де до середини Третьої Епохи жили ельфи&nbsp;— нандор<ref>{{Cite web|url=|title=Неоконченные сказания Нуменора и Средиземья - Алдарион и Эрендис|last=Толкин|first=Дж. Р. Р.|date=2010 -е гг.|website=wwww. litmir. me|publisher=|language=рос.|accessdate=22. 02. 2017}}</ref>. Дім '''Гільдії Мореплавців''' знаходився на кораблі Алдаріона '''«Еамбар»''', згодом, в часи повстання проти валарів, королі конфіскували архів гільдії і розмістили його у Андуніе, де всі його документи загинули під час затоплення Нуменору<ref name=":1" />.

 

== Історія ==

 

=== Королі та королеви Нуменору ===

'''Ар&nbsp;— Гімілзор (Тар -Телемнар)''' (2960&nbsp;— 3177; 3102&nbsp;— 3177)

 

 

Його дочка '''Тар&nbsp;— Міріель''' мала стати Четвертою Королевою&nbsp;— правителькою, але трон захопив племінник короля.

Тоді в часи короля Тар&nbsp;— Атанаміра до Нуменору прибули посланці валарів і говорили з королем та його народом про неможливість змінити долю людини та про те що землі Аману не зробили б їх безсмертними, а швидше навпаки: дунедайн зачахли б і змарніли ще швидше, мов метелики при надто сильному і тривкому світлі. Король же відповів їм про те що предок його [[Еаренділ]] досі живий. На те посланці сказали йому, що його наділили окремою долею і віднесли до Первородних, котрі не вмирають, і що безсмертя для ельдарів не є ні благословення, ні прокляття, а лише вияв їхньої суті, бо вони не мають виходу зі світу і не полишають його доки він існуватиме. А смертність людини не є ні прокляттям, ні покаранням. Тому не слід бунтувати проти волі [[Еру Ілуватар|Еру]], а сподіватися на те що найменше з людських бажань принесе плоди.

 

 

В часи ж Ар&nbsp;— Гімілзора вірних нуменорців стали відверто переслідувати як зрадників і за наказом короля всіх їх було переселено в Роменну та її околиці. Найшанованішою серед вірних була родина володарів Андуніе, що вели свій рід від старшої дочки короля Тар&nbsp;— Еленділа Сильмаріен. Володарі міста вважались радниками короля. Дочка правителя Андуніе Інзілбет стала дружиною Ар&nbsp;— Гімілзора і було в них двоє синів Інзіладун, що був вихованцем матері і Гімілхад, котрий в усьому слухався батька. Саме йому, а не старшому сину віддав би Ар&nbsp;— Гімілзор скіпетра, якби це дозволяли закони.

 

 

Після смерті Тар&nbsp;— Палантіра Фаразон вчинив заколот і захопив владу, зробивши дочку короля Міріель (перейменувавши її на Ар&nbsp;— Зімрафель) силоміць своєю дружиною, чим вчинив злочин, оскільки нуменорські закони навіть серед королівської родини забороняли родичам до третього коліна вступати в шлюб. Нарікшись Ар&nbsp;— Фаразоном Золотоликим, новий король був дуже гордовтитм і пихатим, однак зовсім не мудрим. Почувши, що [[Саурон]] нарік себе Володарем Людей він сильно розлютився і, зібравши велике військо і флот, вирушив до Умбара, де послав [[Саурон|Темному Володареві]] ультиматум підкоритися йому або ставати до битви. Розуміючи, що міць Нуменору йому не перемогти, вирішив [[Саурон]] скоритись на словах йому (а на ділі хитрощами знищити Ар&nbsp;— Фаразона та його королівство) і прийшов до [[Умбар]]у і скорився королеві. Ар&nbsp;— Фаразон взяв Саурона в полон і відвіз до Арменелоса. Завдяки своєму красномовству, чарам і сильному розумові Темному Владиці вдалося швидко навернути на свій бік і короля, і більшість його підданих. Він переконав їх, що валари бояться могутності людей Вестернеса і тому заборонили припливати в землі [[Аман (світ у книгах Толкіна)|Аману]], що [[Еру Ілуватар|Еру]] це лише їх вигадка завдяки якій вони панують над світом, а справжнім творцем світу є [[Мелькор]]&nbsp;— володар темряви, з якої усе було створено. Під дією порад Саурона король заборонив під страхом смерті підніматись на вершину Менелтарми, і став будувати в Арменелосі величезний храм 500 футів у діаметрі (150 метрів) і стільки ж у височину. І було розпочато новий культ поклоніння Темряві і [[Мелькор]]у. Лиш вірні, яких очолював колишній радник короля Аманділ з роду володарів Андуніе, не стали коритись новій сатанинській релігії. В Аманділа був син [[Еленділ]] та онуки [[Ісілдур]] і [[Анаріон]], що за роками Нуменору були юними.

Після нападу Ар&nbsp;— Фаразон послухався [[Саурон]]а і зрубав Німлот, а той розпалив його деревиною жертовне вогнище в храмі і вийшов крізь отвір у куполі дим, що перетворився на хмару, котра сім днів висіла над землею і потім поволі рушила на захід.

 

 

Однак Смерть тепер все частіше приходила до Нуменору, бо люди постійно сварились між собою і вбивали одне одного з найменешого приводу. Простий народ ненавидів можновладців, а ті платили їм у відповідь зневагою і здирництвом.

== Примітки ==

{{reflist}}

[[Категорія:Держави дунедайнів Арди]]

[[Категорія:Фентезі]]