Смолич Юрій Корнійович: відмінності між версіями

{{text|В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були [[Петро Панч]] та [[Андрій Головко]], лихими юнаками (юнкерами) — [[Володимир Сосюра]] і [[Борис Антоненко-Давидович]], добровольцями-кавалеристами — [[Олександр Копиленко]] та навіть 16-річний [[Юрій Яновський]]. Держчиновниками УНР — Павло Губенко ([[Остап Вишня]]), [[Павло Тичина]], '''Юрій Смолич''' … Частина з них на початку 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди.}} " Я. Тинченко

 

 

Протягом 1929–1934 працював позаштатним постійним театральним рецензентом у газеті «[[Вісті ВУЦВК (газета)|Вісти ВУЦВК]]», потім «Комуніст».