Матрона Московська: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Etu de Sun (обговорення | внесок)
Нова сторінка: '''Матрона Московська''' (Матрона Димитрівна Никонова, 1885, село Сербіно, Епіфанського повіту (за...
 
Etu de Sun (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Матрона Московська''' (Матрона Димитрівна Никонова, 1885, село Сербіно, Епіфанського повіту (зараз Кимівський район) Тульської губернії - 2 травня 1952, [[Москва]]) - одна з найбільш шанованих православних святих жінок, сліпа прозорлива свята.
 
 
== Дитинство ==
 
 
----
 
Батьки — Димитрій та Наталія, селяни — були людьми віруючими, але жили бідно. У сім'ї було четверо дітей: Іван, Михайло, Мария і Матрона. Матрона була наймолодшою і пізньою дитиною. Село, в якому народилася майбутня сподвижниця знаходиться за 20 км від Куликового поля.
Рядок 17 ⟶ 23:
 
Прозорливість дівчинки засвідчується фактами попередження людей про різні події, які з ними потім траплялися. Так, свою матір вона попередила про пожежу в селі, та про те, що їх помешкання залишиться неушкодженим. Матрона знала про революцію, яка станеться в Росії та попереджала про неї.
 
 
== Юні роки ==
 
----
 
У підлітковому віці Матрона мала нагоду подорожувати. Її брала із собою у паломництво дочка місцевого поміщика, віруюча дівчина Лідія Янькова. Завдяки цьому Матроні вдалося побувати у Києво-Печерській Лаврі, Троїцько-Сергієвій Лаврі, у Петербурзі та інших містах, і святих місцях Росії.
Рядок 24 ⟶ 35:
 
Для церкви Успіння Божої Матері за ініціативи Матрони (яка на той час уже була відомою у місцевих людей та прохання якої сприймалось як благословення) була написана ікона Божої Матері «Взыскание погибших», яку було замовлено у місті Богородицьку, та після написання хресним ходом принесено до села Сербіно. Матрона з допомогою ближніх вийшла за чотири кілометри від села, щоб зустріти цю ікону.
 
 
== Московський період життя ==
 
----
 
1925 року Матрона переїжджає до міста Москви. Оскільки обидва брати брата Матрони вступили в партію, Михайло став сільським активістом, то присутність у їх будинку блаженної, яка цілими днями приймала людей, стало для братів неприйнятним. Брати боялися репресій, тож заради них, та батьків (мати Матрони померла у 1945 році), блаженна переїхала у столицю. Прописки і постійного місця проживання вона не мала, тому проживання в таких умовах були дуже виснажливими.
 
Місця, де проживала матінка Матрона:
*Ульянівська вулиця (у сім'ї священника Василя та її послушниці Пелагеї);
*П'ятницька вулиця;
*район Сокольники (у літній фанерній будові);
*Вишняковський провулок (у підвалі у племінниці);
*район Нікітських воріт;
*район Петрівсько-Разумовське;
*місто Сергіїв Посад (старовинна назва - Загорськ) (у племінника Івана);
*район Царицено;
*район Арбат, Староконюшенний провулок (старовинна дерев'яна будівля, що належала Є.М. Ждановій та її дочці Зінаїді).
 
У Староконюшенному провулку Матрона жила у 48-метровій кімнаті, разом із власниками. Оформлення кімнати було таким: три кути кімнати займали ікони зверху до низу, перед іконами були старовинні лампади. На вікнах були важкі дорогі ШТОРИ (до революції будинок належав чоловіку власниці, який походив із багатої родини). Сповідуватися і причащатися Матрона ходила до священника Дмитрія з храму на Красній Пресені.
 
У 1939 - 1940 роках Матрона попереджала усіх, що буде війна, та російський народ переможе. А коли розпочалася війна, то сказала, що у місто Тулу німці не увійдуть, що потім і сталося.
 
 
== Останні земні роки ==
 
----
 
Останнім земним притулком для матінки Матрони стаала підмосковна станція Сходня (вулиця Курганна, будинок 23), де вона оселилась у далекої родички, покинувши своє попереднє помешкання на Арбаті.