Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
{{Футболіст заголовок|Клуб}}
{{Футболіст рядок 0|1945–1946 | | [[СКА (Тбілісі)|БО (Тбілісі)]]|14 |0}}
{{Футболіст рядок 1|1947–19531947–1952 | | [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦБРА (Москва)]] | 108102 |1}}
{{Футболіст рядок 0|1952 | | [[МВО (футбольний клуб)|Команда м. Калінін]] |0 |0}}
{{Футболіст рядок 1|1953 | | [[МВО (футбольний клуб)|МВО (Москва)]] |5 |0}}
{{Футболіст рядок 0|1953 | | [[Спартак (футбольний клуб, Москва)|«Спартак» (Москва)]] | 12 |0}}
{{Футболіст рядок 1|1954–1958 | | [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦСК МО (Москва)]] | 7381 |0}}
{{Футболіст кінець}}
| гравець збірної = {{Футболіст початок}}
15 липня 1952 року Башашкін, в ролі [[капітан (футбол)|капітана]], вивів відроджену [[збірна СРСР з футболу|збірну СРСР]] на перший матч [[Футбол на літніх Олімпійських іграх 1956|олімпійського турніру]] в Гельсінкі. А закінчив [[Літні Олімпійські ігри 1956|Олімпіаду]], як і всі його партнери по ЦБРА, розжалуваним в [[рядовий|рядові]] і позбавленим звання [[майстер спорту|майстра спорту]].
 
Після розформування ЦБРА, півтора сезони грав за команди м. Калініна, МВО і «Спартак», де ще раз став чемпіоном СРСР (1953), повернувся у відроджений армійський клуб і виступав у ньому до 1958 року. Весь час був [[капітан (футбол)|капітаном команди]]. На його рахунку 184183 лігових матчів і один забитий м'яч. Двічі входив до списку кращих футболістів країни під першим номером на своїй позиції. 1955 року йому присвоїли звання заслужений майстер спорту. Нова армійська команда була уже не такою сильною, але продовжувала бути одним з лідерів радянського футболу, 1955 року здобули перемогу в [[фінал кубка СРСР з футболу 1955|національному кубку]]. Наступного сезону, у складі збірної Москви, став переможцем Спартакіади народів СРСР.
 
Останній матч за збірну провів 8 грудня 1956 року в Мельбурні. Зі складу чотирирічної давнини, на поле вийшли лише два «спартаківця» [[Нетто Ігор Олександрович|Нетто]], [[Ільїн Анатолій Михайлович|Ільїн]] і Башашкін. Їм вдалося взяти реванш у [[збірна Югославії з футболу|югославів]] і здобути золоті медалі олімпійських чемпіонів. З футболом розпрощався у 34 роки, його футбольні здобутки були відзначені орденом Трудового Червоного Прапора.