Вікіпедія

Монархія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
Немає опису редагування
Рядок 118:
[[Файл:Augusto come giove, 00-50 dc circa.JPG|thumb|150px|right|''Божественний Август''' — засновник і перший цар одного з найвідоміших царств в історії людства — царства Римського]]
 
У своїй найбільш крайній формі, парламентська монархія не лишає монарху практично ніякої реальної влади. Або ж, як у [[Британська монархія|Британії]], ця влада формально є, але на практиці використовується лише за вказівкою міністрів і парламенту. В такій формі монарх виконує символічну роль  — він об'єднує націю, і може впливати на суспільну думку, виступаючи за ті чи інші ідеї. У монархів в таких країнах часто є багато церемоніальних ролей. Вони, також, можуть бути офіційними головами церков цих країн. До такої форми правління близькі більшість європейських монархій і Японія.
 
=== Феодальна монархія ===
 
Середньовічна форма монархії. Головною особливістю таких держав було розділення всього населеня на дві основні групи -&nbsp;— феодали і селяни. При цьому, перші були великими землевласниками, мали вплив на політичне життя країни, а другі -&nbsp;— підкорялися феодалам, і такого впливу не мали. Економіка таких країн переважно була побудована на сільському господарстві. Впродовж усього середньовіччя, головною тенденцією еволюції цієї форми правління було підвищення влади монарха. У [[Ранньофеодальна монархія|ранньофеодальних монархіях]] герцоги і намісники, хоча номінально і підкорялися королю, мали дуже велику незалежність від нього. Іноді, як, наприклад, у [[Західне Франкське королівство|Східному Франкському королівстві]], король обирався великими лендлордами.<ref>[http://ukrmap.su/uk-wh7/1160.html Держава у середньовічній Європі]</ref>. Також, ще більше обмежував владу короля принцип "«васал мого васала -&nbsp;— не мій васал"», який спричиняв велику децентрацізацію влади.<ref>[http://subject.com.ua/textbook/history/7klas_v/17.html Середньовічне європейське суспільство]</ref> Останньою великою державою цього типу була [[Священна Римська імперія]], що припинила існування в 1806 році.
 
Поступово, королі стали обиратися серед членів однієї сім'ї, а пізніше, ця посада взагалі стала передаватися в спадок. Потім влада короля починає розповсюджуватися і на [[третій стан]], і врешті решт, коли армія починає повністю підкорятись монарху, країна переходить до абсолютизму.
 
== Царство ==
[[Русь|Староруське]] поняття для опису життя суспільства і державного устрою, відоме в слов'янських мовах ще в часи перших перекладів св. Писання у VIII—IX &nbsp;ст. Широко вживалося в документах практично до XVIII, а в деяких випадках і до XX ст.
 
''Царство'' позначає державний устрій, відомий також як монархія (єдиновладдя) або самодержавіє (самодержавство), заснований на владі однієї особи&nbsp;— самодержця або [[цар]]я. Однак на старій Русі поняття ''царство'' мало дещо інший сенс, ніж сучасне поняття монархія. Подібно до випадків, згаданих у легендах Риму і Греції, а також текстах святого Писання, допускалось, що в деяких випадках ''цар'' на царство може обиратися.
Рядок 161:
== Джерела та література ==
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Герасіна, В.&nbsp;Л.&nbsp;Погрібна, І.&nbsp;О.&nbsp;Поліщук та ін. За ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна.&nbsp;— Х . :Право, 2015
* ''О. &nbsp;К. &nbsp;Дубина''.[http://leksika.com.ua/12430503/legal/monarhiya МОНАРХІЯ] //{{Юридична енциклопедія}}
* ''Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пиріг''. [http://www.history.org.ua/?termin=Monarkhiia Монархія ] // {{ЕІУ|7|46}}
* Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауз, И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрон. «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона».&nbsp;— СеменовскаяТиполитография, 1890—1907 рік.
Рядок 173:
* Терещук, М.&nbsp;М.&nbsp;Різновиди монархічної форми правління: порівняльна характеристика / М.&nbsp;М.&nbsp;Терещук // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. праць&nbsp;— К. : Ін-т держави і права НАН України ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького, 2007&nbsp;— Вип. 38.&nbsp;— С. 144—148.
* Медушевский А.&nbsp;Н.&nbsp;Конституционная монархия в России / Медушевський А. Н. // Вопросы истории.&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 30–46
* Галушко К. Утвердження конституційної монархії: «Славна революція в Англії XVII століття» [Електронний ресурс]. / К. Галушко.&nbsp;— Режим доступу : <nowiki>http://www.lrc.org.ua/lipinsky/almanah/almanah-ua9.html</nowiki>{{Чинні монархи}}
 
=== Література ===
* ''О. Траверсе''. Монархія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. &nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011. &nbsp;— 808 с.463 ISBN 978-966-611-818-2
{{Чинні монархи}}
 
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Політологія]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Монархія