Таранто: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
[[Файл:Tarant Railway Station.JPG|thumb|left|230пкс|Залізничний вокзал у Таранто]]
[[Файл:Map_of_Tarentum_Ukr.png|міні|ліворуч|350пкс|Тарас (Тарант) за класичної доби]]▼
[[Файл:Castello Aragonese(Taranto).JPG|міні|230пкс|''[[Арагон]]ська [[фортеця]]'']]▼
'''Та́ранто''' ({{lang-it|Taranto}}, {{lang-el|Taras, Tarantas}}, {{lang-scn|Tàrantu}}) — прибережне місто в [[Апулія|Апулії]] на півдні [[Італія|Італії]]; адміністративний центр провінції [[Таранто (провінція)|Таранто]]; важливий торговельний порт, також відомий як основна база військово-морських сил Італії. Антична назва — '''Тарент'''.
Таранто розташоване на відстані<ref>Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів</ref> близько 430
Рядок 46 ⟶ 44:
== Історія ==
Тарант був заснований в [[706 до н. е.|706 р. до н. е.]] [[дорійці|дорійцями]] зі [[Спарта|Спарти]] — в давнину його вважали єдиної спартанською колонією за межами Пелопоннесу. За переказами, колоністами стали [[парфенії]] — діти [[спартіати|спартіаток]] та [[періеки|періеків]], народжені для поповнення війська під час кривавих [[Мессенські війни|мессенських воєн]].
Ватажок переселенців [[Фалант]] нібито отримав в [[Дельфи|Дельфах]] [[оракул]], що наказав обрати для облаштування місце, де падає дощ з ясного неба. Після багатьох поневірянь Фалант здогадався про сенс пророцтва лише тоді, коли побачив сльози власної дружини — Етри (чиє ім'я, власне, і значило «ясне небо») і оголосив супутникам, що для колонії обрав берег, біля якого вони в цей час знаходилися. Навряд чи вибір був настільки випадковим — адже місце, визначене Фалантом було надзвичайно вдалим — мис, що видавався далеко в море, було легко захищати, а широка і глибока бухта, яка відділяла його від континенту, ніби спеціально була створена для укриття великого флоту.
Місто назвали на честь [[Тарас (міфологія)|Тараса]] — сина грецького морського бога Посейдона та німфи Сатіріони, яка нібито мешкала в цих краях. Тарантські монети прикрашало зображення Тараса верхи на дельфіні. За місцевими легендами місто було засноване самим Тарасом, або ж навіть Гераклом.
Серед [[Архітектура|архітектурних]] пам'яток — собор [[12 століття|ХІІ ст.]] Таранто, [[арагон]]ська [[фортеця]], [[бароко]]ва забудова.▼
З часу заснування Таранта в місті існувала царська влада. Геродот стверджує, що ще в 492 році до н. е. тарентинців очолював цар Аристофілід. Втім, цілком можливо, що влада царя була суттєво обмежена — за зразком метрополії, Спарти. Аристотель каже про панування в Таранті родової знаті. Цілком відповідають цьому твердженню й свідчення про те, що місто перебувало під владою піфагорійців, які перебралися сюди з сусідніх Кротона і Метапонта, — адже послідовники Піфагора всебічно підтримували традиційний лад і аристократичний політичний устрій.
▲[[Файл:Map_of_Tarentum_Ukr.png|міні|ліворуч|350пкс|Тарас (Тарант) за класичної доби]]
З часом тарентинцям стало затісно на їхній території. Проте будь-які спроби розширити міські володіння натикалися на спротив тубільців — племен япігів. Для спільної боротьи з ними у 472 р. до н. е. Тарант уклав союз з Регієм. Проте військо, зібране союзниками, було розгромлене япігами біля Каїлії — Геродот стверджував, що не знав іншої битви, в якій греки зазнали б таких великих втрат. Ще одна поразка чекала на тарентинців у 466 році до н. е.
В битві загинуло стільки аристократів, що ватажки місцевого демоса легко усунули від влади тих представників знаті, які ще залишалися в живих, вигнали піфагорійців, скасували царську владу і встановили у місці демократичний лад.
Державний переворот не послабив зв'язки Таранта зі Спартою. Спартанці зазвичай не підтримували демократії, але для власної колонії зробили виняток. З афінянами тарантинці, навпаки, ворогували. З заснованою афінянами колонією Фурії дійшло навіть до війни. Щоправда, в 432 році до н. е. був укладений мирний договір. Обидва міста навіть спільно заснували колонію Гераклея — яка, втім, швидко опинилася саме під контролем Таранта.
З початком Пелопонеської війни тарантинці трималися спартанського боку і навіть відмовилися надати афінському флоту воду та місце для відпочинку.
У 367 році до н. е. союз проти Таранта уклали Карфаген та етруски. Проте це не завадило справжньому розквіту під владою міста багаторічного стратега, філософа та математика Архіта. Тарант в цей час не лише перетворився на найбільший порт і ринок Північної Італії. Він мав найбільшу армію і найпотужніший військовий флот.
Щоправда, після смерті Архіта в 347 р. до н. е. розпочався поступовий занепад міста. Заможні тарантинці більше не хотіли воювати самі, і все більше покладалися на загони найманців та іноземних володарів. У 343 р. до н. е. на запрошення Таранта до Італії прибув зі своїм військом і флотом спартанський цар Архідам III. Щоправда його похід завершився у 338 р. до н. е. прикрою поразкою під стінами Мандурії, де поклав голову і сам цар. У 333 р. до н. е. тарантинці запросили для боротьби з тубільцями епірського царя Алексадра Молоського, але через два роки і він загинув в битві з луканами біля Пандосії.
У 320 р. до н. е. був підписаний мирний договір між Тарантом і самнітами. Проте у 304 р. до н. е. тарантинці самі напали на луканів і звернулися по допомогу до сіракузького тирана Агафокла. У 303 році до н. е. тарантинці знову запросили спартанців — на цей раз царя Клеоніма.
== Архітектура ==
▲[[Файл:Castello Aragonese(Taranto).JPG|міні|230пкс|''[[Арагон]]ська [[фортеця]]'']]
▲Серед [[Архітектура|архітектурних]] пам'яток Таранто — собор [[12 століття|ХІІ ст.]] Таранто, [[арагон]]ська [[фортеця]], [[бароко]]ва забудова.
== Демографія ==
Рядок 210 ⟶ 228:
* [[Леонардо Костальйола]] (*[[1921]] — †[[2008]]) — відомий у минулому італійський [[футбол]]іст, [[Воротар (футбол)|воротар]], згодом — футбольний тренер.
* [[Люцій Лівій Андронік]]
* [[Іккос Тарентський|Іккос]] (V до н. е.)
== Сусідні муніципалітети ==
| |||