Фор Гнассінгбе: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 49:
Після повернення на батьківщину в березні [[1999]], він успішно балотувався як член правлячої партії «Об'єднання тоголезького народу» до складу Національної асамблеї Того від префектури Блітта (центральна частина країни). У парламенті Гнассінгбе очолив комітет зовнішніх зв'язків і співробітництва. В рамках повноважень він виконував багатьох місій за кордоном.<ref name=":0" /> На виборах у жовтні [[2002]] знову пройшов до парламенту. З [[27 липня]] [[2003]] він керував міністерством телекомунікацій, шахт і обладнання, займаючи дану посаду до лютого [[2005]].<ref name="minister">{{cytuj stronę|url=http://www.irinnews.org/Report.aspx?ReportId=45232|tytuł=TOGO: President appoints son as minister in new cabinet|data=30 lipca 2003|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=IRIN News|język=en}}</ref> Фор Ессозімна брав активну участь в управлінні справами своєї сім'ї, виступаючи фінансовим радником свого батька.<ref>{{Cite news|url=https://www.britannica.com/biography/Faure-Gnassingbe|title=Faure Gnassingbe {{!}} president of Togo|language=en|work=Encyclopedia Britannica|accessdate=2017-05-09}}</ref>
Уже в цей період багато аналітиків розцінювали його як вірогідного претендента на президентський пост і, завдяки цьому, Гнассінгбе користувався певним рівнем привілеїв. Фор був єдиним сином Еядеми Гнассінгбе, який подався в політику. Він досить швидко став популярним, зокрема і серед військових, що забезпечило йому активну підтримку в майбутньому. За розпорядженням тодішнього президента, [[виборчий ценз]] на найвищу державну посаду було знижено з 45 до 35 років, що дало
=== Захоплення влади ===
| |||