Глазунов Ілля Сергійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7:
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = 10.6.1930
| Місце народження = [[Ленінград]], {{USR}}[[РРФСР]]
| Дата смерті = 9.7.2017
| Місце смерті = [[Москва]], [[Росія]]
| Громадянство = {{USR}}→{{RUS}}
| Жанр =
Рядок 24:
| Нагороди = {{Народний художник СРСР}} {{Державна премія Росії}}
}}
'''Ілля Сергійович Глазунов''' ({{н}} {{ДН|10|6|1930}}, [[Ленінград]], [[СРСРРосійська РФСР]] — [[Москва]], [[Росія]])&nbsp;— радянський та російський живописець та графік-ілюстратор. Один з лідерів национал-шовіністичного руху в сучасній російській культурі.<br> [[Народний художник СРСР]], президент Російської Академії Мистецтв.
[[Народний художник СРСР]], президент Російської Академії Мистецтв.
 
== Творчість ==
У молодості починав писати у звичайного до свого часу жанрі [[соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]]. Ілюстрував твори [[Достоєвський Федір Михайлович|Ф. М.Достоєвського]]. Починаючі з другої половини 1950-х перейшов до офіціозного парадного портрету. Малював портрети політичних керівників, радянських вождів, голів інших держав, коронованих та впливових осіб, зірок мас-культури. Завдяки напрацьованим персональним зв'язкам багато виїжджав за державний кошт за кордон [[СРСР]], що на той час для звичайних радянських митців і художникам було неможливим.
 
Рядок 34 ⟶ 33:
Під час [[Перебудова|перебудови і гласності]] був розрекламований [[Радянська пропаганда|радянськими змі]] як демонстративний [[Фронда|фрондер]]-«[[антикомуніст]]», що надало його імені популярності у громадськіх колах Росії та України. В цей же час створив чимало великоформатних полотен у жанрі псевдо-історизму (російської великодержавної [[Міфологія|міфології]]) або «фольк-хісторі», найбільш відоме з яких «Мистерия ХХ века».
 
== Самореклама ==
* Починаючи з першої виставки Глазунова в Москві [[1957]] в престижному Центральному Домі працівників мистецтв (рос. ЦДРИ) про молодого Глазунова поширювались чутки, що він «...бідний, женемий радянською владою, не визнаний керівництвом інституту імені Рєпіна, неортодоксальний, сміливий та талановитий...».
* Через 30 років, в [[1988]] [[Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР|Центральне радянське телебачення]] повідомляє про виставку в найбільшому виставочноу залі Москви - Манежі, народного художника СРСР, професора МДХІ ім. Сурікова, ректора академії мистецтв імені себе самого - Іллі Глазунова. І знову як 30 років тому, Глазунов скаржиться на «невизнання і цькування», натякає мало не на змову проти себе з боку критиків, перераховує образи. Мільйони глядачів вірять в його «важку долю». Вважають його «бідним, гнаним, неортодоксальним, сміливим».<ref>[http://art.sovfarfor.com/zhivopis/paradoks-ili-glazunova Парадокс Ильи Глазунова]</ref>
 
* На власному сайті в інтернеті Глазунов помістив наступну характеристику:{{початок цитати}}Глазунов ...найбільший художник сучасності, портретист і пейзажист, творець монументальних історичних полотен...<ref>[http://glazunov.ru/ Власна сторінка художника.]</ref>{{кінець цитати}}
 
== Критика ==
* Хараектеристика творчості Глазунова: [[Кіч]], [[лубок]], [[компіляція]], [[епігонство]], [[вульгарність]], [[бездарність]], свобода від совісті і смаку:{{цитата|Що стосується власне живопису, то Глазунов закріпив за собою кілька якостей, які фахівцям дозволили впевнено віднести його до явища [[кіч]]у. Стиль солодкуватий, зображення штучно прикрашене, ошатне; однакові величезні очі; дуже багато [[компіляція|компіляцій]] чужих полотен і [[фотографія|фотографій]]; велика кількість примітивних, легкочитаємих політичних / ідеологічних [[алегорія|алегорій]], що легко сповзають в [[плакат]]ність; тяга до гігантських полотен алегоричної властивості при одночасному невмінні побудувати багатофігурну композицію, що перетворюється у [[вінегрет]]; демонстративна відмова від рішення пластичних і живописних завдань - в загальному пафосна ідеологічна «журавлина», яка, природно, легше сприймається незайманою свідомістю, ніж [[Жорж Брак|Брак]], [[Кандінський Василь Васильович|Кандинський]], [[Сальвадор Далі|Далі]], [[Філонов Павло Миколайович|Філонов]] або [[Фальк Роберт Рафаілович|Фальк]].<ref>[http://www.liveinternet.ru/users/3620784/post193695840/ Валерий Звонов. Поговорим о живописи. Илья Глазунов]</ref>}}
 
Рядок 48 ⟶ 47:
{{цитата|Шовініст... та монархіст, що сповідує ідею російської соборності і пише в стилі «емоційно-філософського реалізму»<ref name="Хмельницький"/>}}
 
== Цікаві факти ==
* Вважається, що в радянський час Глазунов був людиною «близькою» до [[КДБ]].
* Неофіційно вважався художником [[Міністерство закордонних справ СРСР|міністерства закордонних справ СРСР]]
 
== Почесні звання ==
Народний художник СРСР, Почесний член Королввських Академій мистецтв Мадриду та Барселони, Кавалер "Золотої медалі Пікассо", нагороди ЮНЕСКО за внесок в світову культуру, Лауреат премії Джавахарлала Неру, Лауреат Державної премії Російскої Федерації.
 
== Виноски ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* Мария Чегодаева. Феномен Глазунова и китч в современной советской живописи.