Голландська хвороба: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додано джерела
м Додані посилання
Рядок 2:
'''«Голландська хвороба»'''&nbsp;— гостра залежність економіки та бюджету від експорту одного-двох різновидів сировини, який забезпечує левову частку доходів держави; при цьому потреби населення в товарах і послугах задовольняються за рахунок імпорту, а власне виробництво розвивається слабко<ref>[http://www.dt.ua/newspaper/articles/76834 dt.ua] «Пострадянська Росія». Юрій Соболєв «Дзеркало тижня. Україна» №&nbsp;8, 04 Березень 2011</ref>.
 
Це поняття було введено у 1977 році виданням «<nowiki/>[[Економіст (журнал)|The EconomistEconomis]]<nowiki/>t» для опису зниження виробничого сектора в Нідерландах після відкриття великої Гронінгенської області природного газу в 1959 році
 
== Зміст явища ==
Ефект отримав свою назву від Гронінгенского газового родовища, відкритого в 1959 р на півночі Голландії. Швидке зростання експорту газу внаслідок освоєння родовища привів до збільшення інфляції і безробіття, падіння експорту продукції обробної промисловості і темпів зростання доходів в 70-х рр. Зростання цін на нафту в середині 70-х і початку 80-х рр. викликав подібний ефект в [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]], [[Нігерія|Нігерії]], [[Мексика|Мексиці.]]
 
Різке збільшення експортних доходів за рахунок видобувного сектора економіки веде до додаткового припливу іноземної валюти в країну, що, в свою чергу, призводить до зміцнення національної валюти. Зміцнення національної валюти знижує конкурентоспроможність продукції обробних галузей, що веде до скорочення випуску і експорту даної продукції і може призвести до зростання безробіття. При цьому збільшується імпорт, знижується чистий експорт і, в кінцевому підсумку, валовий внутрішній продукт.
Рядок 21:
== Механізм впливу ==
Розглянемо більш детально механізм, через дії якого голландська хвороба завдає шкоди економіці. Внаслідок того, що корисні копалини (особливо якщо мова йде про паливних ресурсах) стоять на світовому ринку дуже дорого, держава починає експорт цих ресурсів на світовий ринок, у результаті чого починається серйозний приплив іноземної валюти в країну. Збільшення валютних резервів приводить до зміцнення як номінального, так і реального курсу національної валюти. І з цього моменту починають спостерігатися негативні ефекти:
1)# внаслідок підвищення курсу власної валюти ціна імпорту для країни знижується. Через це збільшується кількість імпортованої продукції. У той же час експортування яких продуктів, крім вищезазначених ресурсів, вже не здається настільки привабливим. Як результат, спостерігається істотне зниження показників чистого експорту і перекіс в його структурі;
 
2)# через те, що видобувний сектор тепер здається більш прибутковим, починаються структурні зміни в економіці – починається занепад обробної промисловості. У той же час внаслідок зростання доходів населення сфера послуг може якийсь час продовжувати розвиватися, в результаті чого зростання ВВП може залишатися на колишньому рівні, завдяки чому негативний вплив голландської хвороби маскується;
1) внаслідок підвищення курсу власної валюти ціна імпорту для країни знижується. Через це збільшується кількість імпортованої продукції. У той же час експортування яких продуктів, крім вищезазначених ресурсів, вже не здається настільки привабливим. Як результат, спостерігається істотне зниження показників чистого експорту і перекіс в його структурі;
3)# приплив валюти стає причиною зовнішнього поліпшення життя, зокрема, збільшення доходів населення (тут відіграє роль вже політичний чинник – уряд з метою забезпечити собі популярність намагається підвищити зарплати, не думаючи про те, що вони не підтверджені реальним зростанням економіки). Таким чином, підвищується і сукупний попит, який вже не може бути задоволений наявним на ринку пропозицією. Починає розкручуватися маховик інфляції.
 
Цікаво, що ще в 1955 році тоді ще студент-економіст [[Рибчинський Тадеуш|Рибчинський]] довів, що різке зростання одних галузей в економіці пригнічує інші. Таким чином, теорема Рибчинського і голландська хвороба нерозривно пов’язані: перша є теоретичною моделлю, а друга – її практичним втіленням.<ref>{{Cite web|url=http://reshebnik.rv.ua/novyny-ta-suspilstvo/hollandska-hvoroba-tsikavyj-fenomen-v-mizhnarodnij-ekonomitsi/|title=Голландська хвороба – цікавий феномен в міжнародній економіці|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
2) через те, що видобувний сектор тепер здається більш прибутковим, починаються структурні зміни в економіці – починається занепад обробної промисловості. У той же час внаслідок зростання доходів населення сфера послуг може якийсь час продовжувати розвиватися, в результаті чого зростання ВВП може залишатися на колишньому рівні, завдяки чому негативний вплив голландської хвороби маскується;
 
3) приплив валюти стає причиною зовнішнього поліпшення життя, зокрема, збільшення доходів населення (тут відіграє роль вже політичний чинник – уряд з метою забезпечити собі популярність намагається підвищити зарплати, не думаючи про те, що вони не підтверджені реальним зростанням економіки). Таким чином, підвищується і сукупний попит, який вже не може бути задоволений наявним на ринку пропозицією. Починає розкручуватися маховик інфляції.
 
Цікаво, що ще в 1955 році тоді ще студент-економіст Рибчинський довів, що різке зростання одних галузей в економіці пригнічує інші. Таким чином, теорема Рибчинського і голландська хвороба нерозривно пов’язані: перша є теоретичною моделлю, а друга – її практичним втіленням.<ref>{{Cite web|url=http://reshebnik.rv.ua/novyny-ta-suspilstvo/hollandska-hvoroba-tsikavyj-fenomen-v-mizhnarodnij-ekonomitsi/|title=Голландська хвороба – цікавий феномен в міжнародній економіці|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
== Голландська хвороба в Україні ==