Відмінності між версіями «Дитячий садок»

уточнення, доповнення, оформлення
(→‎Див. також: доповнення)
(уточнення, доповнення, оформлення)
[[Файл:W 029.jpg|міні|250пкс|Малеча в дитсадку в селі [[Новокраснівка (Володарський район)|Новокраснівці]] [[Володарський район (Донецька область)|Володарського району]] [[Донецька область|Донецької області]].]]
[[Файл:ADO 5721.jpg|міні|праворуч|250пкс|Група дітей у старшій групі дитячого садка, [[Аланія]], [[Туреччина]]]]
'''Дитя́чий садо́к (''' ([[калька (мовознавство)|калька]] з {{lang-de:|Kindergarten}}), [[діалекти української мови|діал.]] ''', захоро́нка)''' — [[освітній заклад]] для [[Дитина|дітей]] дошкільного віку (переважно від 3 до 7 років).
 
== Історія<ref>[http://www.comunidadeucraniana.com.br/boletinsInformativos/boletimOLavrador/O_Lavrador_462_(3907).pdf Першій захоронці 120 років]</ref> ==
 
Перші прототипи захоронок з’явилисяз'явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестанських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки
яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його
стараннями у 1837 &nbsp;р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву для цього закладу&nbsp;— «дитячий садок» ({{lang-de|Kindergarten}}). Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині&nbsp;— «захоронки», як також педагогічні курси, які готували майбутніх виховательок називалися&nbsp;— «фреблівки».
 
Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей».
 
В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу&nbsp;— Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов’язувалазобов'язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати ґрунтовну державну педагогічну освіту.
Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім.
священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві.
Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були«"початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії»". Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.
 
До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи.
 
У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів &nbsp;— «захоронок».
 
До початку осені 1942 &nbsp;р. на території Генерального губернаторства під егідою структур УЦК діяло 1164 сезонних дитсадків, у яких перебувало 49406 дітей, а також 105 постійних (5689 дітей), які організував відділ суспільної опіки та шкільний відділ УЦК<ref name="Лисенко ">[http://uamoderna.com/md/lysenko-wartime-charity ''Лисенко Олександр'' Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939—1945]</ref>. 
 
== Завдання ==
== Нормативна база ==
В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується:
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2628-14 Законом України «Про дошкільну освіту»],
* вимогами [http://www.mon.gov.ua/education/average/Bazovyj_komponent.pdf «Базового компонента дошкільної освіти»],
* [http://www.info-library.com.ua/books-text-1533.html програмою навчання та виховання дошкільників] «[[Дитина]]».
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 [[Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів|Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів]], затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № &nbsp;234]
 
Відповідно до [http://sadik.ua/pravo/pitanie/pitanie-v-detskom-sadu «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»] дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]], [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] [http://sadik.ua/pravo/pitanie/normy-pitaniya-v-uchebnykh-i-ozdorovitelnykh-uchrezhdeniyakh 17.04.2006 N 298/227].
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Kindergarten|Дитячий садок}}