Томас Пейн: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Переклади українською: Paine Th. The Complete Writings of Thomas Paine. Collected and Edited by Philip S. Foner, Ph. D. — N. Y., The Citadel Press, 1945. - Vol. 1-2.
→‎Життєпис: проста перевірка дат + англійський текст, де докладно розповідається про його діяльність
Рядок 34:
Статті Пейна надихали повстанців, вселяли віру в перемогу в боротьбі за незалежність їх батьківщини. У його статтях вперше з'явилася назва нової держави — «Сполучені Штати Америки». Ці статті передруковували інші газети, які агітували за незалежність. Всіляко сприяв цьому головнокомандувач американської армії [[Джордж Вашингтон]].
[[Файл:Commonsense.jpg|left|thumb|180px|Книга «Здоровий глузд» видана у [[1776]]]]
У 1781 році Пейн брав участь у складі делегації, що вела переговори від імені повсталих колоній, з урядом Франції про надання допомоги в боротьбі проти Англії. За службу країні отримав від [[Нью-Йорк (штат)|штату Нью-Йорк]] будинок неподалік від [[Нью-Рошель|Нью-Рошеля]], а конгрес США і штат [[Пенсильванія]] за заслуги перед революцією надали йому грошову допомогу. Пейн працював у науці, брав участь у політичному житті США. Навесні 1787 року переїхав до [[Париж]]а для реалізації власного проекту будівництва моста. Але цього зробити не вдалося, і він прибув до Англії, де 1790 року міст за його проектом збудували. Пейн продовжував спостерігати за подіями у США та Франції. 1791 року він опублікував памфлет «Права людини», в якому дав оцінку французької революції 1789-17901789—1790 рр. Він писав про наступні революції, засуджував монархію як тиранію, стверджував, що монархія і аристократія скоро зійдуть в могилу, - — виступав за республіканський устрій. У червні 1791 року видав у Парижі газету «Республіканець», був серед тих революційних діячів, які очолили рух за республіку у Франції.
 
12 вересня 1792 року Пейн вирушив до Франції, де його обрали до [[Конвент]]у. Памфлети й критичні твори американця обурили англійську владу. 18 грудня 1792 англійський суд звинуватив Пейна у змові проти англійської монархії та оголосив його поза законом.
 
У Франції Пейн мав славу мужнього борця та мученика за свободу і рівність. У серпні 1792 року одержав французьке громадянство. А 21 вересня у Конвенті Пейн разом з усіма депутатами вітав проголошення Франції республікою. У жовтні його призначили членом комітету з розробки нової конституції Франції. Пейн виступив проти смертної кари [[Людовик XVI|Людовику XVI]], але більшість Конвенту прийняла рішення про засудження його до страти.
 
Пейн не підтримував терор якобінців. 28 грудня 1793 року Конвент прийняв декрет, за яким «жоден іноземець не міг бути представником французького народу». Пейна було заарештовано. Його тюремне ув'язнення тривало понад десять роківмісяців і тільки випадковість врятувала його від гільйотини. Пейна звільнили завдяки зусиллям американського посла Монро. Роки, які провів Пейн у Франції, були заповнені енергійною діяльністю. Він опублікував праці: «Роздуми про первісні держави», «Аграрна справедливість», «Занепад і крах англійської фінансової системи» та інші.
 
Роки, які провів Пейн у Франції, були заповнені енергійною діяльністю. Він опублікував праці: «Роздуми про первісні держави», «Аграрна справедливість», «Занепад і крах англійської фінансової системи» та інші.
 
1801 року президентом США став друг Пейна Джефферсон і письменник відплив до Балтімора, де опублікував вісім листів «До громадян Сполучених Штатів», у яких підтримував Джефферсона, відстоював демократичні інститути. Помер [[8 червня]] [[1809]] у [[Нью-Йорк]]у.