Трансильванія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 121:
Після розпаду Угорського королівства ([[битва при Могачі (1526)]], [[1526]]) в Трансільванії оформилося автономне угорське князівство (1541–1687) під зверхністю [[Османська імперія|Османської імперії]]. У різні роки столицею Трансільванії були міста Дюлафехервар ([[Алба-Юлія]]), Германштадт ([[Сібіу (місто)|Сібіу]]) та Коложвар ([[Клуж-Напока]]).
У [[XVII століття|17 ст.]] Трансільванія була об'єктом боротьби між Османською і [[Австрійська імперія|Габсбурзькою імперіями]]. У 1699–1867 Трансільванія була провінцією [[Австрія|Австрії]], згодом Угорщини, з 1918 Трансільванією заволоділа [[Королівство Румунія]].
Друга половина [[XVI століття|XVI]] і [[XVII століття]] — період формування культурної та політичної ідентичності Трансільванії як оплоту [[протестантизм]]у на сході Європи. Спочатку, з часів заснування князівства під зверхністю [[Османська імперія|Османів]] ([[1541]] рік) і до [[1571]] року Трансільванією правила династія [[Заполья]], далі і аж до [[1613]] року князі Трансільванії походили головним чином з роду [[Баторі (династія)|Баторі]], в XVII столітті — з роду [[Ракоці]]. Вони не тільки витягували політичні дивіденди з протистояння султана і [[Династія Габсбургів|Габсбургів]], а й успішно захищали традиційні угорські вільності від централизаторских намірів віденських імператорів.
| |||