Немирів (селище): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 76:
У самому віденському поході в [[1683]] році взяв участь, — дещо спізнившись, — «п. Стадницький, Немирівський», згаданий кілька разів в листах короля до Марусеньки. Був то напевно Вікторин Стадницький — каштелян перемишльський, раніше каштелян любачівський, полковник [[белз]]ький, власник немирівських маєтків, який вже після битви під Віднем, привіз королеві улюблену ним «фудзию». Син Вікторина, відомий як «молодий перемишльський каштелянець», перебував при королівському дворі у [[Жовква|Жовкві]]. Брав участь разом з принцами Собеськими в карнавальних забавах взимку [[1694]] року. У володінні Стадницьких Немирів залишався ще до кінця XVIII століття. Пізніше місто перейшло до рук графів Мошинських, на коротко — Телецьких, а від 70-х років XIX до кінця 30-х років XX століття належав графам Крузенштерн.
 
З проголошенням [[ЗУНР]] у Немирові владу від австрійців перебрали українці: о. [[Кипріян Іван|Іван Кипріян]] і старши]]́настаршина Василь Каліцінський.<ref>Микола Литвин. Уроки Першолистопадового чину 1918&nbsp;р.&nbsp;— С. 3.</ref>
 
У [[1940]]-[[1957]]&nbsp;рр. (за винятком [[1941]]-[[1944]] рр) селище було центром [[Немирівський район (Львівська область)|Немирівського району]]. У 1957 році його ліквідовано і територію приєднано до [[Рава-Руський район|Рава-Руського району]].