Кантоніст: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія: посилання на сторінку нагороди
м →‎Історія: посилання на сторінку персони
Рядок 15:
У [[1805]] році військово-сиротинські відділки було реорганізовано, а усі учні отримали назву кантоністів.
 
У [[1824]] році військово-сиротинські відділки перейшли до найближчого завідування головного керівника військових поселень, графа [[Аракчеєв Олексій Андрійович|Аракчеєва]]. У [[1826]] відділки були перетворені у роти та батальйони військових кантоністів. За часів імператора [[Микола І (російський імператор)|Миколи І]] кількість цих підрозділів та їх вихованців постійно збільшувалася. Крім власне рот та батальйонів кантоністів де вивчали грамоту, ремесла та стройову підготовку, з’являються також спеціальні школи кантоністів (артилерійські, аудиторські, інженерні, військово-медичні, топографічні та інші). В цей період кількість кантоністів у імперії налічував вже 36 000 вихованців. Роти, батальйони та школи надавали освіту лише 1/10 від усіх кантоністів, так як до них вже зараховували не тільки дітей солдатів які народилися за часів служби батька, а також дітей які народилися після виходу батька у відставку, дітей-бастардів які народилися у солдатських дружин та вдів і навіть підкидьків у родинах нижчих чинів. Інститут кантоністів був у тісному зв’язку з кріпацтвом, за часи якого нижчі шари суспільства належали чи поміщикам-дворянам, чи підприємствам та заводам, чи відомствам. Рекрути виходили з кріпацького стану, але потрапляли (разом зі своїм існуючим та майбутнім потомством) майже у такі відносини по відношенню до військового відомства. Армія повністю контролювала нащадків солдатів, від їх поступу у школи (роти, батальйони) до вибору їм необхідної для служби професії та направлення їх у військові підрозділи для подальшої служби.
 
Звільнення вихованців зі стану кантоністів були дуже обмежені. По перше це були законні діти штаб-офіцерів чи чиновників відповідного рангу, які народилися під час знаходження батьків у нижній чинах. Також звільнення можливо було отримати при отриманні батьком (офіцером чи чиновником) [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|ордену Володимира IV ступеню]]. По друге, один з синів обер-офіцера (який був народжений під час знаходження батька у нижніх чинах) міг бути звільнений з кантоністського стану, але тільки якщо у нього не народився син після отримання офіцерського чину. По третє звільнення міг один з синів нижнього чину, якого було понівечено на війні. І останній, четвертий, спосіб вийти з цього стану надавався одному з синів солдатських вдів, чоловіки яких загинули на війні чи на службі.