Касяненко Євген Іванович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MikeZah (обговорення | внесок) м MikeZah перейменував сторінку з Касяненко Євген Іванович на Касьяненко Євген Іванович: уточнення відповідно до документів |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Євген Іванович Касяненко''' ([[1889]] — [[30 грудня]] [[1938]]) — український громадсько-політичний діяч, український [[авіаконструктор]], [[журналіст]].▼
{{Однофамільці|Касяненко}}
▲'''Євген Іванович Касьяненко (Касяненко)''' ([[1889]] — [[30 грудня]] [[1938]]) — український громадсько-політичний діяч, український [[авіаконструктор]], [[журналіст]], редактор республіканської газети «[[Вісті_ВУЦВК_(газета)|Вісті ВУЦВК]]». Член Ревізійної Комісії [[КП(б)У]] в листопаді 1927 — червні 1930 р.
== Біографія ==
Народився в 1891 році в селі [[Іванків (смт)|Іванкові]]<ref>[[Згуровський Михайло Захарович|Згуровський Михайло]]. Брати Касяненки: політ крізь морок часу [http://kpi.ua/kasianenko]</ref> біля урощища Касянівщина в родини Касяненків. Мав трьох братів [[Касяненко Григорій Іванович|Григорія]], [[Касяненко Андрій Іванович|Андрія]] та [[Касяненко Іван Іванович|Іван]] — які стояли біля витоків української авіації і українського літакобудування, були членами [[Київське товариство повітроплавання|Київського товариства повітроплавання]]. На початку XX століття вони працювали поруч з відомими пізніше авіаконструкторами Г. М. Адлером, Д. П. Григоровичем, О. Д. Карпекою, О. С. Кудашовим, [[Сікорський Ігор|І. І. Сікорським]], за свої кошти будували різні моделі літаків. А випробовували літальні апарати самі конструктори і відважний льотчик [[Нестеров Петро|П. М. Нестеров]]. Братів називають черкащанами, бо в [[Черкаси|Черкасах]] вони здійснювали пробні польоти, але їхнє коріння в Іванківській землі.
Під впливом брата [[Касяненко Григорій Іванович|Григорія]] став членом [[УСДРП]], представляв свою партію в [[Українська Центральна Рада|Центральній Раді]]. На Першому Всеукраїнському робітничому з'їзді його обрано до складу Всеукраїнської ради робітничих депутатів. У [[Українська Центральна Рада|Центральній Раді]] працював у комісіях, які розробляли статут автономії [[Україна|України]]. Як представник лівого крила [[УСДРП]], підтримував Народний Секретаріат і Раду народних комісарів. У Петрограді виступав за передачу влади в Україні Раді робітничих, солдатських і селянських депутатів.
У березні 1918 року з групою Нероновича перейшов до [[КПУ|КП(б)У]], працював у більшовицьких періодичних виданнях. З-під його пера у видавництві «Космос» 1919 року вийшли його переклади українською мовою творів [[Енгельс Фрідріх|Ф.Енгельса]] та програми РКП (б). У наступні роки працював у торговому представництві [[УРСР]] у [[Німеччина|Німеччині]], редагував газету «[[Вісті_ВУЦВК_(газета)|Вісті ВУЦВК]]», журнал «Всесвіт». З 1931 року — інженер [[Харківський авіаційний завод|Харківського авіазаводу]], старший конструктор Московського заводу Заарештований 11 липня 1937 року і за вироком військової комісії Верховного суду [[СРСР]] 30 == Примітки ==
Рядок 12 ⟶ 17:
== Література ==
* Касяненко Євген // {{ЕУ}} — Т. 3. — С. 985.
* Касяненко Євген Іванович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М. М. Романюка; Передм. В. Качкана. — Львів, 1994. — Вип. 1. — С. 88—91.
|