Касяненко Євген Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м MikeZah перейменував сторінку з Касяненко Євген Іванович на Касьяненко Євген Іванович: уточнення відповідно до документів
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Євген Іванович Касяненко''' ([[1889]] — [[30 грудня]] [[1938]]) — український громадсько-політичний діяч, український [[авіаконструктор]], [[журналіст]].
{{Однофамільці|Касяненко}}
'''Євген Іванович Касьяненко (Касяненко)''' ([[1889]] — [[30 грудня]] [[1938]]) — український громадсько-політичний діяч, український [[авіаконструктор]], [[журналіст]], редактор республіканської газети «[[Вісті_ВУЦВК_(газета)|Вісті ВУЦВК]]». Член Ревізійної Комісії [[КП(б)У]] в листопаді 1927 — червні 1930 р.
 
== Біографія ==
 
Народився в 1891 році в селі [[Іванків (смт)|Іванкові]]<ref>[[Згуровський Михайло Захарович|Згуровський Михайло]]. Брати Касяненки: політ крізь морок часу [http://kpi.ua/kasianenko]</ref> біля урощища Касянівщина в родини Касяненків. Мав трьох братів [[Касяненко Григорій Іванович|Григорія]], [[Касяненко Андрій Іванович|Андрія]] та [[Касяненко Іван Іванович|Іван]]&nbsp;— які стояли біля витоків української авіації і українського літакобудування, були членами [[Київське товариство повітроплавання|Київського товариства повітроплавання]]. На початку XX століття вони працювали поруч з відомими пізніше авіаконструкторами Г.&nbsp;М.&nbsp;Адлером, Д.&nbsp;П.&nbsp;Григоровичем, О.&nbsp;Д.&nbsp;Карпекою, О.&nbsp;С.&nbsp;Кудашовим, [[Сікорський Ігор|І.&nbsp;І.&nbsp;Сікорським]], за свої кошти будували різні моделі літаків. А випробовували літальні апарати самі конструктори і відважний льотчик [[Нестеров Петро|П.&nbsp;М.&nbsp;Нестеров]]. Братів називають черкащанами, бо в [[Черкаси|Черкасах]] вони здійснювали пробні польоти, але їхнє коріння в Іванківській землі.
 
Під впливом брата [[Касяненко Григорій Іванович|Григорія]] став членом [[УСДРП]], представляв свою партію в [[Українська Центральна Рада|Центральній Раді]]. На Першому Всеукраїнському робітничому з'їзді його обрано до складу Всеукраїнської ради робітничих депутатів. У [[Українська Центральна Рада|Центральній Раді]] працював у комісіях, які розробляли статут автономії [[Україна|України]]. Як представник лівого крила [[УСДРП]], підтримував Народний Секретаріат і Раду народних комісарів. У Петрограді виступав за передачу влади в Україні Раді робітничих, солдатських і селянських депутатів.

У березні 1918 року з групою Нероновича перейшов до [[КПУ|КП(б)У]], працював у більшовицьких періодичних виданнях. З-під його пера у видавництві «Космос» 1919 року вийшли його переклади українською мовою творів [[Енгельс Фрідріх|Ф.Енгельса]] та програми РКП (б). У наступні роки працював у торговому представництві [[УРСР]] у [[Німеччина|Німеччині]], редагував газету «[[Вісті_ВУЦВК_(газета)|Вісті ВУЦВК]]», журнал «Всесвіт».

З 1931 року&nbsp;— інженер [[Харківський авіаційний завод|Харківського авіазаводу]], старший конструктор Московського заводу ім.імені Авіахіму, редактор друкованого органу Всеукраїнської спілки радянських селянських письменників «Плуг»&nbsp;— «Швидким шляхом».

Заарештований 11 липня 1937 року і за вироком військової комісії Верховного суду [[СРСР]] 30.12. грудня 1938 року розстріляний.
 
== Примітки ==
Рядок 12 ⟶ 17:
 
== Література ==
 
* Касяненко Євген // {{ЕУ}}&nbsp;— Т.&nbsp;3.&nbsp;— С.&nbsp;985.
* Касяненко Євген Іванович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Романюка; Передм. В.&nbsp;Качкана.&nbsp;— Львів, 1994.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С.&nbsp;88—91.