Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 194:
=== Завершальний етап війни ===
{{main|Вісло-Одерська операція|Західно-Карпатська операція|Східно-Прусська операція|Східно-Померанська операція|Моравсько-Остравська операція|Верхньо-Сілезька операція|Віденська операція|Битва за Берлін|Празька операція}}
1945 рік ставив головне питання - хто увійде до Берліну першим: радянські війська чи союзники. Із західного боку англо-американські війська отримували привілегії у вигляді порожніх флангів, адже Гітлер відправляв війська гарнізонами на схід. Червона армія ж мала пройти через цілу мережу захисних фортець та укріпрайонів. Для вирішення цього питання Ставка розробляє найбільшу за масштабом операцію у Польщі - Вісло-Одерську.
12 січня 1-й Білоруський та 1-й Український фронти починають штурм Варшави, та 16 січня звільняють її. Глибокі прориви у німецькій обороні, злагодженність дій та впевненість у своїх діяїх дозволили зробити неймовірне - вже через тиждень після початку операції радянські солдати вийшли до кордонів Третього Рейху. Ділянка у 500 км польської землі залишилася позаду, а попереду була така бажана мета - Берлін.
Але, радянське командування зупиняє вдалий наступ на столицю ворога. Підстав для цього було вдосталь: фізічне та моральне виснаження військ, надшвидке просування (через котре резерви не встигали підходити до лінії фронту вчасно); глибоко у тилу залишилися німецькі міста-фортеці, розташування яких на вузлах доріг заважало доставці провізії та зброї; правий фланг був ненадійний через Кенігсберське угруповання німців. Лютневий успіх було закріплено оборонними діями, розвідка виходила на фронт та видавала нові позиції оборонців Берліну. У березні Червона Армія провела масовану атаку у напрямку Балтійського моря, захопивши у полон понад 500 тисяч фашистів у Померанії. На південному фасі фронту на повну йшов штурм Відня.
Радянські командири були вимушені вирішувати локальні проблеми: за декілька місяців до штурму столиці Вермахту на полі бою з'явилися нові зразки воєнної техніки німців - Фольксштурми. Вони завдавали неабиякої шкоди танкам та САУ, що унеможливлювало будь-яку боротьбу у міських кварталах. Окрім цього, Гітлер видав наказ, за яким до лав армії притягнули всіх, хто міг тримати зброю у руках. Таким чином, гарнізон міста налічував більше мільйона боєздатних солдатів.
Штурм Берліну
У квітні 1945 року, після кількаденної наради у Москві, фронти, що перебували у безпосередній близкості до Берліну, отримали план операції.
16 квітня, після потужної артпідготовки, на штурм міста піднялося більш ніж 2 мільйони бійців Червоної Армії. Після довготривалих боїв, 21 квітня, солдати 1-го Білоруського фронту увірвалися на окраїни Берліна. Для захисту зі східного напряму Гітлер використав усі резерви, проте це не допомогло. Упродовж більш ніж тижня тривають бої, у результаті яких німецьку столицю було взято, берлінський гарнізон розгромлено, а над Рейхстагом замайоріло червоний стяг - Прапор Перемоги.
В ніч з 8 на 9 травня, у приміському районі Берліна, було підписано Акт про безумовну капітуляцію Німеччини.
Проте, навіть після падіння столиці і капітуляції, німці не склали зброю. До 10 травня чинили спротив війська у Празі, у Курляндії бої тривали майже до червня.
{{seealso|Фольксштурм|Прапор Перемоги|Акт про капітуляцію Німеччини}}
| |||