Пісоцький Анатолій Андрійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 31:
Із 1925 року працював завідувачем сектору соціально-економічної літератури Державного видавництва України. У 1928—1930 роках — голова правління, головний редактор — заступник голови правління Державного видавництва України. Одночасно — член кафедри національного питання [[Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських інститутів|ВУАМЛІН]], професор Українського інституту марксизму-ленінізму, науковий співробітник [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту імені Тараса Шевченка]], член редколегії часопису «Більшовик України».
 
Виступав як марксистський публіцист, зокрема, 1924 в часописі «Червоний шлях» надрукував розвідку «Як Грушевський “виправляє” Енгельса» із критикою праці Михайла Грушевського «Початки громадянства (генетична соціологія)» (1921). Був одним із критиків праці Волобуєва «До проблеми української економіки», створюючи цьому дослідженню імідж «економічної платформи українського націоналізму». Літературознавчі студії Річицького присвячені творчості Тараса Шевченка і Володимира Винниченка («Тарас Шевченко в світлі епохи», 1923; «В. Винниченко в літературі і політиці», 1928). Був автором праць із новітньої історії України («Центральна Рада від лютого до жовтня», 1928; «Національне питання доби наступу соціалізму», 1931; «Від демократії до комунізму», 1931) та інші.
 
Був призначений членом комісії політбюро ЦК КП(б)У з редагування українського перекладу творів Леніна. Спільно з Щербаненком редагував перший український переклад 1-го тому [[Карл Маркс|Марксового]] «Капіталу» (вийшов 1927 року). 1 березня 1930 року на засіданні Комісії у справі видання «Української радянської енциклопедії» (УРЕ) Річицький був затверджений членом загальної редакції колегії енциклопедії; 7 вересня 1930 року постановою секретаріату ЦК КП(б)У — заступник головного редактора УРЕ. Тимчасова комісія ЦК КП(б)У з питань виборів дійсних членів ВУАН під головуванням Панаса Любченка 15 лютого 1933 року затвердила Річицького кандидатом в академіки ВУАН по кафедрі «пожовтневої літератури».