Фасція (анатомія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kinedw (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kinedw (обговорення | внесок) Перенос тексту статті "Фасція (сполучна тканина) |
||
Рядок 1:
{{Edited}}
{{Infobox Anatomy|Name=Fascia|name=Fascia|Image=Gray395.png|image=Gray395.png|Caption=Попречена фасція живота ({{lang-la|fascia transversalis}})|caption=Попречена фасція живота ({{lang-la|fascia transversalis}})|Latin=fascia|precursor=[[mesenchyme]]|Precursor=[[Мезенхіма]]|MeshName=Fascia|Meshname=Fascia|MeSHname=Fascia|MeshNumber=D005205|GraySubject=104|GrayPage=376|DorlandsPre=f_03}}
'''Фасція ({{lang-la|fascia}}''': пов'язка, бинт) - вид [[Сполучна тканина|сполучної тканини]], "м'який скелет", який пронизує все людське тіло, визначає тип його конституції<ref name="Hedley">{{Cite AV media|people=Hedley, Gil|date=2005|title=The Integral Anatomy Series Vol. 1: Skin and Superficial fascia|url=https://www.youtube.com/user/somanaut}}</ref>, підтримує, стабілізує, оточує й відокремлює [[м'язи]] та інші внутрішні [[Орган (анатомія)|органи]] й складається насамперед з [[Колаген|колагенових волокон]].
Існують ''поверхнева фасція'', глибока фасція, а також ''вісцеральна ''або ''парієтальна'' фасція.
Подібно до [[Зв'язка (анатомія)|зв'язок]], [[Апоневроз|aпоневрозів]] і [[Сухожилля|сухожиль]], фасція складається з [[Сполучна тканина|фіброзної сполучної тканини]], що містить щільні пучки колагенових волокон, розташованих у вигляді хвилястого візерунку з паралельним напрямком натягу. Фасція — найбільш гнучка сполучна тканина, але, водночас, здатна протистояти великій однонаправленій напрузі, аж допоки її хвилястий малюнок волокон не розпрямляється. Колагенові волокна виробляються [[Фібробласт|фібробластами]], розташованими в межах фасції.<ref name="Marieb-133">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=x1uEB68iitwC&pg=PA133|title=Human anatomy & physiology|year=2007|publisher=Pearson Education|page=133|isbn=978-0-321-37294-9|author1=Marieb, Elaine Nicpon|author2=Hoehn, Katja}}</ref>
Фасції схожі на зв'язки і сухожилля, адже теж мають [[колаген]] в якості основного компонента. Вони відрізняються розташуванням та функціями: зв'язки з'єднують одну кістку з іншою, сухожилля приєднують м'язи до кісток, а фасції оточують м'язи й окремі м'язових волокон, та інші структури.
== Структура ==
Існує певна полеміка про те, які структури вважаються «фасціями», і вони повинні бути класифіковані.<ref>{{Cite book|title=Terminologia Anatomica: International Anatomical Terminology|publisher=Thieme Stuttgart|location=|pages=33|isbn=3-13-114361-4|last1=Committee on Anatomical Termi|first1=Federative}}</ref> Ось дві найбільш поширені системи:
* Класифікація 1983 р. у виданні Nomina Anatomica (NA 1983)
* Класифікація 1997 р. у виданні [[Terminologia Anatomica]] (TA 1997)
{| class="wikitable" style="margin-bottom: 10px;"
! NA 1983
! TA 1997
}}▼
! Опис
! Приклад
|-
| Поверхнева фасції
| (не вважається фасцією в цій класифікації)
| Знайдена в підшкірному шарі в більшості областей тіла, зливаюється з ретикулярним шаром дерми.<ref>{{cite book|title=Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed.|last=Skandalakis|first=John E.|year=2002|publisher=Springer|location=Atlanta, GA|pages=1–2|isbn=0-387-98752-5|author2=Skandalakis, P.N.|author3=Skandalakis, L.J.|author4=Skandalakis, J.}}</ref>
| Фасція Скарпа (мембранозний шар поверхневої абдомінальної фасції)
|-
| Глибока фасція
| Фасції м'язів
| Щільна волокниста сполучна тканина, яка пронизує і оточує [[м'яз]]и, [[кістки]], [[нерв]]и і [[кровоносні судини]] тіла.
| Поперечна фасція
|-
| Вісцеральна фасція
| Вісцеральна фасція, парієтальна фасція
|Підтримує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у прошарки сполучної тканини — оболонки.
| [[Перикард]]
=== Поверхнева фасція ===
Поверхнева фасція — це нижній шар шкіри в майже всіх областях [[Людське тіло|тіла]], що зливається з шаром ретикулярної дерми, <ref>{{Cite book|title=Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed.|last=Skandalakis|first=John E.|year=2002|publisher=Springer|location=Atlanta, GA|pages=1–2|isbn=0-387-98752-5|author2=Skandalakis, P.N.|author3=Skandalakis, L.J.|author4=Skandalakis, J.}}</ref>присутній на [[Обличчя|обличчі]], над верхньою частиною [[Грудинно-ключично-сосцеподібний м'яз|грудино-ключично-соскоподібного]] м'яза, на потилиці, [[Шия|шиї]] й над грудиною.<ref>{{Cite book|title=The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment|last=Paoletti|first=Serge|year=2006|publisher=Eastland Press|location=Seattle, WA|pages=23–24|isbn=0-939616-53-X}}</ref> Поверхнева фасція складається, в основному, з пухкої пухкої сполучноїі [[Жирова тканина|жиромісткої]] тканини і є шаром, який в першу чергу '''визначає форму тіла''' (тип конституції). На додаток до присутності під шкірою, поверхнева фасція оточує внутрішні [[Орган (анатомія)|органи]], судинно-нервові пучки й зустрічається в багатьох інших місцях, де заповнює вільний простір. Поверхнева фасція служить для зберігання [[Жири|жирів]] і [[Вода|води]]; є містилищем [[Лімфа|лімфатичних]] і [[Кровоносні судини|кровоносних судин]] та [[Нерв|нервів]]; вона також виконує роль захисної й утеплюючої оболонки.<ref name="Hedley"/>
Поверхнева фасція присутня, але не містить жиру, на [[Повіка|очах]], [[Вухо|вухах]], [[Калитка|мошонці]], [[Пеніс|пенісі]] й [[Клітор|кліторі]].<ref>Norman Eizenberg, ''General Anatomy: Principles and Applications'' (2008), p 70.</ref>
Завдяки своїм [[В'язкоеластичність|в'язкоеластичним]] властивостям, поверхнева фасція може розтягуватися, щоб вмістити нові відкладення жиру при різних, зокрема допологових, підвищеннях ваги. Після [[Вагітність|вагітності]] або в інших випадках утрати ваги, поверхнева фасція повільно повертається до вихідного рівня натягу.
=== Вісцеральна фасція ===
Вісцеральна фасція (також називається '''субсерозною фасцією''') підтримує й обмежує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у листки сполучної тканини — [[Клітинна мембрана|оболонки]]. Кожен з органів покритий подвійним шаром фасції; ці шари розділені тонкою серозною оболонкою.
* Шар, прилеглий до зовнішньої стінки органу, називається парієтальним ({{lang-la|parietalis}} [[wiktionary:parietal|пристінковим]]) шаром
* Безпосередня оболонка органу, відома як [[Орган (анатомія)|вісцеральний]] шар. Органи мають спеціалізовані назви для своїх вісцеральних фасцій. У [[Головний мозок людини|головному мозку]], відомі як мозкові оболони, в серці- [[перикард]]; в легенях — [[плевра]]; а в животі — [[очеревина]].<ref>{{cite video|people=Hedley, Gil|date=2005|title=The Integral Anatomy Series Vol. 3: Cranial and Visceral Fasciae|url=http://integralanatomy.com/|medium=DVD|publisher=Integral Anatomy Productions|accessdate=2006-07-17}}</ref>
Вісцеральна фасція менш, ніж поверхнева фасція, здатна розтягуватися. Відповідно до своєї підтримуючої й фіксуючої ролі щодо органів, фасція повинна підтримувати форму й положення органу, який огортає. Якщо вона занадто слабка, це спричиняє його ''пролапс'' або опущення. Але якщо наявний гіпертонус фасції, це обмежує [[Моторика|моторику]] відповідного органу.<ref>{{Cite book|title=The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment|last=Paoletti|first=Serge|date=2006|publisher=Eastland Press|location=Seattle, WA|pages=146–147|isbn=0-939616-53-X}}</ref>
=== Глибока фасція ===
Глибока фасція являє собою шар щільної волокнистої сполучної тканини, яка оточує окремі [[м'язи]], а також ділить групи м'язів на фасціальні комірки.
Ця фасція має високу щільність [[Еластин|еластинових]] волокон, що визначає її розтяжність і пружність.<ref>{{Cite AV media|people=Hedley, Gil|date=2005|title=The Integral Anatomy Series Vol. 2: Deep Fascia and Muscle|url=http://integralanatomy.com/|medium=DVD|publisher=Integral Anatomy Productions|accessdate=2006-07-17}}</ref> Спочатку вважалося, що глибока фасція не має судин. Однак пізніші дослідження підтвердили наявність тонких кровоносних судин.<ref>{{cite book|title=Functional Atlas of the Human Fascial System|last=Stecco|first=Carla|year=2015|publisher=Churchilll Livingstone Elsevier|location=Edinburgh, UK|page=59|isbn=978-0-7020-4430-4}}</ref> В ній також багато сенсорних рецепторів.<ref name="Schleip2003">{{cite journal|doi=10.1016/S1360-8592(02)00067-0|title=Fascial plasticity – a new neurobiological explanation: Part 1|journal=Journal of Bodywork and Movement Therapies|volume=7|issue=1|pages=11–9|year=2003|last1=Schleip|first1=Robert}}</ref> Приклади глибокі фасції: широка фасція стегна ({{lang-la|fascia lata femori}}), глибока фасція стегна (f{{lang-la|ascia profunda femori}}), плечова фасція ({{lang-la|fascia blachii}}), попереково-грудна фасція ({{lang-la|fascia lumbodorsalis}}).
== Функція ==
Фасції, як правило, розглядаються як пасивні структури, які передають механічні напруги при м'язовій діяльності або при дії зовнішніх сил по всьому тілу. Важлива функція м'язової фасції — зменшення тертя. При цьому фасції здійснюють комфортний і, водночас рухомий захист нервів і кровоносних судин, які проходять поміж м'язами.<ref>{{Cite book|title=The Human Body|last2=Schuenke|first2=M.|year=2004|publisher=Thieme Medical Publishers|page=127|last1=Faller|first1=A.}}</ref>
Фасциальна тканина часто іннервується чутливими нервовими закінченнями — як [[Мієлін|мієліновими]], так і немієліновими нервами. Виходячи з цього, визначена [[Чутливість (фізіологія)|пропріоцептивна, інтероцептивна й ноціцептивна]] функції фасції — тобто участь у здійсненні функцій [[Чутливість (фізіологія)|чутливості]] — глибокої чутливості, м'язово-суглобового й просторового відчуття.<ref>Schleip R «Fascia as an organ of communication». </ref>
== Клінічне значення ==
Зміна властивостей фасції — жорсткість, втрата здатності до розтягування (як при [[Міофасціальний больовий синдром|міофасціальному синдромі]]), або навпаки — надмірна еластичність і втрата підтримуючої та захисної функції — ознака деяких хворобливих станів, або наслідок [[травма|травми]].<ref>{{cite journal|pmid=24962403|doi=10.1007/s11916-014-0439-y|volume=18|issue=8|title=Clinical relevance of fascial tissue and dysfunctions.|year=2014|journal=Curr Pain Headache Rep|pages=439}}</ref> Запальні захворювання ([[фасциїт]]) або травми викликають [[фіброз]] і спайки. Це може статися після хірургічних маніпуляцій, при утворенні [[Рубець (медицина)|рубців й шрамів]].
=== Анатомічні футляри й тунелі ===
Фасція утворює комірки, тунелі й футляри всередині тіла, які містять [[м'язи]] і [[Нерв|нерви]].
В [[Хірургія|хірургічній практиці]] знання таких футлярів необхідне для лікування [[Флегмона|флегмони]], при якій часто [[Піогенна мембрана|піогенною мембраною]] слугує сам фасціальний футляр, в межах котрого розмножуються [[патогенні мікроорганізми]] й утворюється [[гній]].
В неврологічній практиці зустрічаються тунельні синдроми, такі як [[синдром зап'ястного каналу]], синдром кубітального каналу та інші. Вони характеризуються болем, відчуттям оніміння і поколювання в результаті здавлювання нерва в каналі.
В лікуванні використовуються хірургічні, фізіотерапевтичні процедури, масаж і фасціальні методики: [[кінезітерапія]], кінезіологія, [[остеопатія]] тощо.
== Посилання ==
{{
[[Категорія:
| |||