Вікіпедія

Лукавецький Ярослав Корнилович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Лукавецький}}
'''Ярослав Лукавецький''' (* [[28 березня]] [[1908]], [[Снятин]], [[Івано-Франківська область]]  — † [[14 травня]] [[1993]]), там само) — український [[живописець]], театральний [[художник]], [[архітектор]], член [[Спілка художників України|Спілки художників України]].
 
== Біографія ==
Батько Ярослава, Корнило Лукавецький був фінансовим працівником.
 
Мати  — Ядвіґа (уроджена Гаргестаймер), дочка нащадка німецьких колоністів, одного з найкращих ковалів [[Снятин]]а.
 
[[1915]]  — батька, мобілізованового до 36-го Коломийського полку, разом із сім'єю відправили у Граніце ([[Моравія]]). Тут Ярослав пішов до німецької школи, де навчався до [[1917]]. Після визволення Галичини від російської окупації родина Лукавецьких перебралася до [[Коломия|Коломиї]]. Ярослав продовжив навчання у місцевій гімназії.
 
За порадою громадського діяча та цінителя гуцульського мистецтва [[Кобринський Володимир Васильович|Володимира Кобринського]], поступив навчатися до [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецької школі Олекси Новаківського]] у [[Львів|Львові]].
Рядок 13:
Після студій в [[Олекса Новаківський|О.Новаківського]] навчався у приватній школі Альфреда Терлецького у [[Краків|Кракові]].
 
[[1932]]  — стає студентом малярства [[Краківська академія мистецтв|Краківської академії красних мистецтв]].
 
Учасник мистецької студентської організації «Зарево» ([[1933]]–[[1936]]).
 
[[1934]]  — брав участь у VI виставці [[АНУМ]] у [[Львів|Львові]].
 
1936  — повернувся до [[Коломия|Коломиї]], де відкрив першу на [[Покуття|Покутті]] мистецьку школу для української молоді, що діяла до [[1940]].
 
Після вересня [[1939]] бере участь в організації обласного товариства художників, художньо-виробничих майстерень, художніх дитячих гуртків, обласних художніх виставок, упорядковує до них каталоги. Був серед організаторів [[Гуцульський ансамбль пісні і танцю|Гуцульського ансамблю пісні й танцю]].
Рядок 25:
Після [[1944]] працював головним художником [[Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Станіславського (нині Івано-Франківського) обласного драматичного театру]].
 
[[1947]]  — став членом Спілки художників.
 
У травні [[1951]] заарештований внаслідок доносу. Судили в закритому суді без можливості захисту. Вирок  — заслання на важкі лісові роботи. 80 художніх робіт митця були конфісковані. Відбував покарання в місцевості між ріками [[Кострома (річка)|Костромою]] та [[Ветлуга (річка)|Ветлугою]], у селищі Сухобезводне.
 
[[25 червня]] [[1956]]  — звільнений.
 
[[1957]]  — повернувся до Снятина. Протягом 30 років працював у відділі архітектури райвиконкому. Як архітектор займався реконструкцією шкіл, стадіонів, інших об'єктів.
 
1957  — організував при Снятинському будинку піонерів художню студію. Викладав у Снятинському культосвітньому училищі та загальноосвітніх школах.
 
[[1991]]  — реабілітований. Того ж року після смерті дружини митець переїхав до [[Львів|Львова]].
 
Похований у рідному [[Снятин]]і.
 
== Творчий шлях ==
Одне з перших вражень Ярослава  — запах фарб, якими церковний маляр Оріховський малював портрети членів родини. Він був чи не єдиним на той час художником у місті.
 
У гімназії Ярослав зацікавився мистецтвом: у молодших класах збирав репродукції картин художників різних епох, багато малює з натури, копіює картини [[Ярослав Пстрак|Ярослава Пстрака]], [[Іван Труш|Івана Труша]], [[Осип Курилас|Осипа Куриласа]], [[Михайло Івасюк|Михайла Івасюка]], у 8-му класі навіть виконує декорації на замовлення професійних театрів.
 
Мешкаючи в [[Коломия|Коломиї]] (1936-19401936—1940), влаштовував персональні виставки, зажив слави портретиста. Малював портрети відомих українських культурних діячів і політиків: [[Кобринський Володимир Васильович|Володимира Кобринського]], [[Богдан Лепкий|Богдана Лепкого]], [[Теофіл Окуневський|Теофіла Окуневського]]. Звертався й до жанрового живопису, натюрморту, пейзажу.
 
У повоєнні роки малював декорації до вистав, портрети українських акторів: [[Амвросій Бучма|Амвросія Бучми]], [[Наталія Ужвій|Наталі Ужвій]], І.Косакової.
Рядок 54:
Відбулося декілька персональних виставок художника.
 
1991  — [[Івано-Франківський художній музей]] організував виставку творів художника, зокрема, театральних.
 
У приватному архіві сина художника, Мирона, збереглися твори митця, ескізи театральних декорацій та костюмів. Особливо цінним є рукопис спогадів художника «Знівечені сподівання».
 
=== Окремі художні роботи ===
* Портрет [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницькогоо]] ([[1929]], папір, вугілля; 69×48  см; власність КМНТГП).
* Портрет д-ра [[Володимир Кубійович|Володимира Кубійовича]] ([[1936]], полотно, олія; 90×65  см; власність Національного музею у [[Львів|Львові]]).
* Портрет дружини у вікні (1936; полотно, олія; 70×60  см; власність родини).
* Портрет проф. [[Николишин Дмитро Васильович|Д.Николишина]] (1936); полотно, олія; 86×78  см; власність О.Гринька, Львів).
* Портрет Володимира Кобринського (1948, полотно, олія; 98×74  см; власність КМНМГП).
* Пейзаж із видом на костел (1945, фанера, олія; 22,5×28,5  см; депозит родини в КМНМГП).
* Портрет Наталі Семанюк (вдови [[Марко Черемшина|Марка Черемшини]], 1959, полотно, олія; 120×100  см, власність музею [[Марко Черемшина|Марка Черемшини]] у [[Снятин]]і).
* Афіша до вистави задрамою [[Леся Українка|Лесі Українки]] «У пущі» (1961, папір, гуаш, перо; 28×20  см; власність родини).
 
== Сім'я ==
Дружина Надія (уроджена Кочій), з якою були поруч від юних літ. Народилася в с. Ліски [[Коломийський район|Коломийського району]], дочка директора тамтешньої школи. Учениця Коломийської жіночої гімназії. Вчителька, громадсько-політична діячка.
 
Син Мирон (1938-20121938—2012)  — головний режисер [[Перший український театр для дітей та юнацтва|Першого українського театру для дітей та юнацтва]], [[заслужений діяч мистецтв України]]. Мешкав у [[Львів|Львові]].
 
Син Олександр-Ждан (1942-20071942—2007)  — районний архітектор у [[Снятин]]і.
 
== Вшанування пам'яті ==
Твори Лукавецького експонувалися на виставці, що відбулася у Львові 14 квітня  — 24 серпня [[1994]].
 
Виставка творів Я. Лукавецького відбулася [[1998]] в [[Національний музей у Львові|Національному музеї у Львові]].
Рядок 91:
 
== Джерела ==
* Наш театр. Книга діячів українського мистецтва.  — [[Нью-Йорк]]; [[Париж]]; [[Сідней]]; [[Торонто]], 1975.  — Т. 1.
* ''Ревуцький В.'' В орбіті світового театру.  — [[Київ]]; [[Харків]]; [[Нью-Йорк]], 1995.
* ''Ревуцький В.'' По обрію життя.  — [[Київ]], 1998.
* ''Ревуцький В.'' Віра Левицька. Життя і сцена.  — [[Торонто]]; [[Нью-Йорк]], 1998.
* ''Арсенич П.'' Митець із Снятина (до 90-річчя від дня народження) // [[Галичина]].  — 1998.  — 27 берез.
* ''Попадюк М.'' Скарби: Покутські родини.  — [[Снятин]]: ПрутПринт, 2000.  — С. 80–86.
* Виставка творів Я. Лукавецького (буклет).  — [[Івано-Франківськ]], 2000.
* ''Волошин Л.'' Ярослав Лукавецький: Малярство. Рисунки. Сценографія.  — [[Львів]]; [[Івано-Франківськ]]: ЗУКЦ, 2008.  — 124 с.
* Ствердження сподівань: збірник на пошану імені Ярослава Лукавецького: статті, матеріали, публікації / Упоряд. Р. Яців.  — Львів: ЗУКЦ, 2009.  — 156 с.
* ''Сидоренко Л.'' Портретист української еліти // Поступ.  — 1998.  — 23 лип.▼
 
* Додаток до автобіографічних спогадів Я. Лукавецького.  — С. 1.▼
== Література ==
* ''Волошин Л.'' Художник як портрет епохи // Шашкевичів край.  — Коломия, 1994.  — Ч. 1.  — С. 44–45.▼
▲* ''Сидоренко Л.'' Портретист української еліти // Поступ. — 1998. — 23 лип.
* Лукавецький Я. К.: живопис, графіка, сценографія, архітектура.  — Львів, 1991.▼
▲* Додаток до автобіографічних спогадів Я. Лукавецького. — С. 1.
* Запрошення на виставку Я. Лукавецького: малярство, графіка, сценографія у Львівському національному музеї.  — Львів, липень—серпень 1998.▼
▲* ''Волошин Л.'' Художник як портрет епохи // Шашкевичів край. — Коломия, 1994. — Ч. 1. — С. 44–45.
* ''Шашко С.'' Ті, що ближче до дротів, більше люблять життя // Високий Замок.  — 1998.  — 19 черв.▼
▲* Лукавецький Я.К.: живопис, графіка, сценографія, архітектура. — Львів, 1991.
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
▲* Запрошення на виставку Я. Лукавецького: малярство, графіка, сценографія у Львівському національному музеї. — Львів, липень—серпень 1998.
▲* ''Шашко С.'' Ті, що ближче до дротів, більше люблять життя // Високий Замок. — 1998. — 19 черв.
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Українські художники]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лукавецький_Ярослав_Корнилович