Ейзенштейн Сергій Михайлович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 19:
== Життєпис ==
Народжений наприкінці 19-го століття Сергій Ейзенштейн він прожив яскраве творче життя на зламі епох та культур. Відтак всі ці довколішні катаклізми залишили помітний слід в біографії та творчості митця.
=== Родина й дитинство ===
Народився 10 (22) січня 1898 року в родині [[інженер]]а та [[архітектор]]а, з 1917 року [[дійсний статський радник|дійсного статського радника]] Михайла Осиповича Ейзенштейна (1867—1921) і Юлії Іванівни Ейзенштейн (в дівоцтві Конецька). Михайло Ейзенштейн одружився ще в Петербурзі. Його обраницею стала Юлія Іванівна Конецька, дочка заможного пітерського купця, мініатюрна і приваблива жінка. Ділова сторона життя чиновника - благополучна, а вдома - бурхливі скандали<ref>[http://www.freecity.lv/zhzl/2389/Згадуючи дитинство, Ейзенштейн пише в своїх споминах: «З кимось татко стрілявся, з кимось до стрілянини не доходило. В якийсь день матінка, як зараз пам'ятаю, в чудовій картатій, шовковій, червоній із зеленим, блузці істерично бігла через квартиру з тим, щоб кинутися в проліт сходів. Пам'ятаю, як її, що билася в істериці, татко ніс назад. Про «процеси» (мається на увазі розлучення) не знаю нічого. Обривками чув, що якісь свідчення давав кур'єр Озолс, щось наче «показувала» кухарка Соломія. Потім була серія днів, коли мене з ранку забирали гуляти по місту на весь день. Потім заплакана матінка зі мною прощалася. Потім матінка поїхала. Потім відвезли обстановку (обстановка була приданим матінки). Кімнати стали неосяжно великими і зовсім порожніми. Я сприймав це навіть якось позитивно. Я став спати і висипатися».]</ref>. У 1909 році батьки розлучаються, і хлопчик залишається з батьком.
Їхспільний син, Сергій дістав добре виховання, з дитинства вивчав три іноземні мови. По закінченню початкових класів батько спрямував сина до Ризького реального училища, в якому він також успішноопановував науки та мови.
=== Навчання й юначі роки ===
Закінчив Ризьке реальне училище, навчався в Петроградському інституті цивільних інженерів. Навесні 1918 року Ейзенштейн вступає добровольцем до [[Червона армія|Червоної армії]]. У 1920 році Ейзенштейна направляють в Академію Генерального штабу, де він навчається на східному відділенні ([[японська мова]]). Ейзенштейн поступає художником у Перший робочий театр Пролеткульта. У 1921—1922 роках навчався у Державних вищих режисерських майстернях (ГВИРМ) під керівництвом [[Меєргольд Всеволод Емільович|Всеволода Меєргольда]]. Був режисером театру Пролеткульта («Мексиканец», «Слышишь, Москва», «Противогазы», «Мудрец»), викладав різні дисципліни. Ейзенштейн тісно співпрацює з групою [[Маяковський Володимир Володимирович|Володимира Маяковського]], у його журналі «[[ЛЕФ (журнал)|ЛЕФ]]» в 1923 році публікує свій творчий маніфест «Монтаж атракціонів».
=== Перші кіноспроби ===
Рядок 54 ⟶ 57:
Сергій Ейзенштейн помер від [[інфаркт]]у в ніч з 10 на 11 лютого 1948 року, коли він працював над статтею «Кольорове кіно». Передостанній інфаркт стався з ним під час танцю на вечорі з кіноактрисою [[Марецька Віра Петрівна|Вірою Марецькою]].
=== Дружина та фаворити ===
Дружина С. М. Ейзенштейна — [[журналіст]]ка [[Пера Моісеївна Фогельман]] (літературний [[псевдонім]] Пера Аташева, 1900—1965)
| |||