'''Григо́рій Цамбла́к ''' ([[1364]] — [[1419]]/[[1420]]) — [[болгари|болгарський]] [[православ'я|православний]] монах, релігійний діяч. [[Православ'я|Православний]] [[Митрополит Київський]] і [[митрополит Віленський|Віленський]] у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]]([[1414]]-[[1419]]). Опонент київського митрополита [[Фотій (Митрополит Київський)|ФотійФотія]], київського митрополитауз [[Велике князівство Московське|Московії]]. Народився в [[Тирново]], [[Друге Болгарське царство|Болгарія]]. Походив із [[волохи|волоського]] шляхетного роду [[Цамблаки|Цамблаків]]. Призначений київським митрополитом за рішенням литовського князя [[Вітовт]]а; благословення на кафедру від константинопольського патріарха [[Єфимій ІІ|Єфимія ІІ]] не отримав. Після [[Розорення Києва (1416)|розорення золотоординцями Києва]] переніс свою резиденцію до [[Вільнюс|Вільни]] ([[1416]]). Учасник [[Констанцький собор|Констанцького собору]] ([[1418]]). Представник [[Тирновська школа|Тирновської школи]]. Залишив велику писемну спадщину болгарською, сербською, румунською та руською мовами. Автор численних проповідей, гімнів. Також — Саблак, Самвлак, Цамвлак. Світське ім'я — Гавриїл.
