Євнухи в Візантії: відмінності між версіями

Історично, з часів [[Римська імперія|Римської імперії]], практика перетворення на [[Євнух|євнухів]] була заборонена. Перша відома заборона була видана при [[Доміціан]]і (81-96) і підтверджена при [[Нерва|Нерві]] (96-98). Імператор [[Траян]] (98-117) розповсюдив на лікарів які займаються цим промислом закон {{Нп5|de sicariis et veneficiis||it|Lex Cornelia Sullæ de sicariis et veneficis}} [[Луцій Корнелій Сулла|Сулли]], проте це не зменшило число євнухів. Оскільки імператори могли обмежити цю практику лише в межах імперії, євнухи могли надходити з-за кордону, що призвело до виникнення прибуткової торгівлі. Вартість євнуха молодше 10 років становила 30 [[Солідус (монета)|солідів]], 50 солідів якщо євнух був старше 10 років, і 60&nbsp;— якщо він володів якимось мистецтвом. Євнухи були цінним і завжди бажаним подарунком імператору{{Sfn|Guilland|1967|p=165}}. При [[Костянтин Великий|Констянтині Великому]] (306—337) старі закони проти євнухів були відновлені, проте вже тоді вони погано дотримувалися, а при його наступнику [[Констанцій II|Констанціюкубікуларіїв II]] (337—361) євнух-[[Препозит священної спочивальні|препозит]] {{Нп5|Евсевий (препозит)|Евсевий||Eusebius (praepositus sacri cubiculi)}}, перебуваючи на чолі численних юних євнухів-кубікуларіїв представляв значну силу при дворі. Вплив цього євнуха, який визнавав тільки владу імператора, був такий великий, що коли він схилився до [[Аріанство|аріанства]], це вплинуло на релігійну політику всієї імперії. Євнухи, нашіптуючии «своїми вкрадливими і незалежно від віку вічно дитячими голосами» наклепи на популярного полководця Урсіцина, змушували історика [[Амміан Марцеллін|Амміана Марцелліна]] з ностальгією згадати імператора Доміціана, який боровся з «подібними гидотами»<ref>''[[Амміан Марцеллін|Аммиан Марцеллин]]''<span>. </span></ref>{{Sfn|Guilland|1967|p=166}}.