|
== Історія ==
Від [[Праслов'янська мова|праслов'янської мови]] [[давньоукраїнська мова]] успадкувала систему чотирьох минулих часів і одного теперішнього/майбутнього. [[Аорист]] ''(носихъ)'' був час на означення минулих подій, що наступалинаставали одна за одною (розповідний минулий), [[імперфект]] ''(носяхъ)'' окреслював минулі дії, не включені в низку послідовних подій, [[перфект]] ''(єсмь носилъ)'' був минулим результативним (минулі події, чиї наслідки тривають), а [[плюсквамперфект]] ''(быхъ носилъ)'' окреслював минулі дії, що передували іншим минулим. Ця система минулих часів розклалася, і в живій мові вийшла з ужитку найпізніше на межі 13-14 столітті з тим, що функції універсального минулого часу перебрав перфект, який уже від [[14 століття]] міг уживатися також без допоміжного дієслова, не мавши, отже, особових закінчень ''(я, ты, онъ носилъ)''. Уживання допоміжного дієслова «єсмь» краще зберігалось у західних говірках, де воно, злившись із головним дієсловом, створювало нові особові форми ''(носив'єм, носив'єсь)''. На основі колишнього перфекта витворився новий [[плюсквамперфект]] ''(був носив)'', уживання якого, одначе, факультативне, і який тепер частіше окреслює дію, замірену, але не здійснену. Нерозчленованість теперішнього/майбутнього часу в давньоукраїнській мові могла надолужуватись уживанням дієслів «почьну, хочю, имамь» плюс інфінітив у значенні майбутнього часу ''(почьну носити)'' або дієслова "буду" плюс дієприкметник на «л» ''(буду носилъ)'', але вживання цих конструкцій не було граматикалізоване. Від [[14 століття]] починає формуватися новий майбутній час, спершу з допоміжного дієслова иму плюс інфінітив ''(иму носити, носитиму)'', а далі також «буду» плюс інфінітив ''(буду носити)''. Перебудова системи часів дієслів, що припадає в основному на 14-15 століття сталося, насамперед, унаслідок розвитку категорії дієслівного виду. Подібна перебудова відбулася в усіх північнослов'янських мовах, за винятком [[Лужицькі мови|лужицьких]], тоді як південь ([[македонська мова|македонська]], [[болгарська мова|болгарська]] й [[сербохорватська мова|сербохорватська мови]]) в головному зберіг стару систему часів.
== Значення часів ==
|
