Відмінності між версіями «Діти у Візантії»

Ніяких змін в розмірі ,  3 роки тому
нема опису редагування
(тут краще так, новела - це особливе поняття у візантійському праві (щось накшталт білля в британському))
Дитяча проституція була поширеним явищем, і, згідно з істориком VI століття Іоанни Малали, в його час незаможні батьки продавали своїх дочок за 5 солідів. Особливим попитом користувалося право здійснити [[Дефлорація|дефлорацію]]. Видана в 535 році новела Юстиніана I забороняла залучення в проституцію дітей, молодших десяти років{{sfn|Patlagean|1973|p=86}}. За цього з різних згадок в джерелах можна зробити висновок про те, що в пізнішому віці проституція допускалася{{sfn|Hennessy|2010|p=85}}. Про те, що майбутня дружина цього імператора в дитинстві займалася проституцією, у своїй «Таємній історії» повідомляє [[Прокопій Кесарійський]]: «[[Феодора (свята імператриця)|Феодора]], будучи ще незрілою, не могла ще сходитися з чоловіками і мати з ними зносини як жінка, але вона вдавалася любострастію на чоловічий лад з негідниками, одержимими диявольськими пристрастями, хоча б і з рабами, які, супроводжуючи своїх панів в театр, знайшовши хвилинку, між справою віддавалися цьому мерзенному заняттю»<ref>Прокопий Кесарийский, Тайная история, IX, 10</ref>.
 
Гомосексуальні стосунки у Візантії були заборонені при Юстиніані I, а законом 726 року встановлювалася відповідальність дітей старших 12-и років за участь в них, оскільки передбачалося, що в цьому віці діти вже в змозі зробити усвідомлений вибір. У інших відносинах відповідальність наступаланаставала раніше. Так, законодавчий звід IX століття Ісагога встановлював покарання у вигляді смертної кари за вбивство, починаючи з семи років; ранніше законодавство не встановлювало навіть такого обмеження{{sfn|Hennessy|2010|p=85}}; [[Схолія|схолії]] до цього закону встановлювали, що малолітні діти ({{lang-grc|ἴμφας}}) не в змозі усвідомити негожість такого вчинку{{sfn|Prinzing|2009|p=26}}. Педофілія також була надзвичайно поширена. Звинувачення в цьому пороці хроністи пред'являли імператорам [[Феодосій II|Феодосію II]] (роки правління 402—450), [[Костянтин V|Костянтину V]] (роки правління 741—755) і високопоставленому чиновнику Юстиніана I Іоанну Каппадокійському. За Іоанном Златоустом (початок V століття), з цієї причини матері боялися відпускати дітей далеко від будинку. Педофілія каралася як за світськими законами, де карою за неї була страта через відрубання голови, так і за церковними, що накладали за неї [[Епітимія|покаяння]] протягом 19 років{{sfn|Poulakou-Rebelakou|2000|p=1088}}.
 
[[Інцест]], як і інші [[Парафілія (сексологія)|сексуальні девіації]] в Візантії, суворо засуджувався і неодноразово заборонявся законодавчо. Однак конкретних випадків відомо не багато. Найвідоміший з них&nbsp;— другий шлюб імператора [[Іраклій|Іраклія I]] (роки правління 610—641) зі своєю 14-річною племінницею Мартіною{{sfn|Poulakou-Rebelakou|2000|p=1090}}. З погляду законодавства такі близькоспоріднені шлюби були в деякі періоди законними: між двоюрідними братами та сестрами — до 741 року і між дядьком та племінницею — до 342 року{{sfn|Laiou|2009|p=57}}.
20 061

редагування