Вересай Остап Микитович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
Kinedw (обговорення | внесок) |
||
Рядок 32:
[[Файл:UKRAINE KOBZAR LIRNYK OSTAP VERESAI MUSIC.Reclus Sirouy.1880.jpg|270px|thumb|left|Остап Вересай. <small>Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), [[Жан Жак Елізе Реклю |Жана Жака Елізе Реклю]], [[1880]]</small>]]Остап Вересай (по вуличному — Радчишин Бурик) народився [[1803]] року в селі [[Калюжинці]] [[Прилуцький повіт|Прилуцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] (нині [[Срібнянський район|Срібнянського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]) в сім'ї кріпака. [[Батько]] його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на [[скрипка|скрипці]].
У чотирирічному віці Остап втратив [[зір]]. Змалку захопився [[музика|музикою]] та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на [[Вересаївська кобза|бандурі]] у кобзаря [[Андріяшівський Євхим |Юхима Андріяшівського]], з яким познайомився на ярмарку в [[Ромни|Ромнах]] і був у нього поводирем.
Після смерті Андріяшівського Остап деякий час навчався в кобзаря [[Кошовий Семен |Семена Кошового]] з села [[Голінка (Бахмацький район)|Голінка]], після нього — у [[ліра колісна|лірника]] [[Коляда Ничипор|Ничипора Коляди]], далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. З Калюжинець переїхав до села [[Сокиринці (Срібнянський район)|Сокиринці]] Прилуцького повіту.
Рядок 40:
[[Файл:Вересай Остап з дружиною.jpg|міні|200пкс|Остап Вересай з дружиною Пріською. Київ, кінець вересня 1873 р.]]
У Сокиринцях Вересай одружився з удовою Пріською Сенчук, гарною співачкою і танцюристкою. Завдяки [[Куліш Пантелеймон|Кулішеві]], [[Жемчужников Лев|Жемчужникову]], гостям, що приїжджали в Сокиринці в маєток [[Галаган Григорій Павлович|Г. Ґалаґана]], Вересаєм, його майстерною грою на [[
[[1871]] року Остап Вересай вперше відвідав [[Київ]], де співав на відкритті [[Колегія Галагана|Колегії Ґалаґана]]. [[28 вересня]] [[1873]] року, на пропозицію Григорія Ґалаґана, було скликано засідання Південно-західного відділу [[Російське географічне товариство| Російського географічного товариства]], дійсний член якого Микола Лисенко виголосив реферат ''«Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм»''. На засіданні Остап Вересай виконав кілька дум, які вразили слухачів.
Рядок 58:
∗ Плач невільників - записано В. Гореленком в середині 1880 р. К. Ухач-Охеревичем в Сокиринцях, Прилуцького пов.
== Творчість ==
| |||