Відкрити головне меню

Зміни

13 байтів вилучено ,  2 роки тому
→‎Біографія: Виправлено помилку
== Біографія ==
 
На початку становлення Арди МелкорМелькор переманив Саурона до себе на службу, й він став найвизначнішим і найобізнанішим, бо міг прибирати різні форми, і тривалий час йому, за бажанням, удавалося поставати шляхетним і прекрасним, обводячи круг пальця всіх, окрім найпильніших.
Коли зруйнували Танґородрім і скинули Морґота, Саурон знову прибрав світлу подобу, і поклонився Еонве, оповісникові Манве, і зрікся всього свого лихочинства. І дехто вважає, що спершу то було зроблено щиро, що Саурон справді розкаявся, тільки зі страху, бо поразка Морґота і всевишній гнів Володарів Заходу вселили в нього сум'яття. Однак Еонве не наділили владою прощати належних до одного з ним роду, тож він наказав Сауронові повертатися до Аману і там чекати присуду Манве. Тоді Саурон присоромився, і не забажав повертатися приниженим, і коритися вироку валарів, за яким йому, цілком імовірно, довелося би довго та по-рабськи трудитися, доводячи щиру вірність; адже при Морґоті він був наділений величезною владою. Тому, щойно Еонве подався геть, Саурон заховався в Середзем'ї, знову навернувшись до зла, позаяк Морґот скував його преміцними путами.<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008.&nbsp;— с.297</ref>
 
Саурон брав участь у всіх діяннях Мелкора-Морґота на Арді, а численних підступах, хитрих обманах і в цьому хіба трохи поступався своєму повелителеві, бо тривалий час слугував іншому, а не самому собі. Та у прийдешні роки він піднісся, наче тінь Морґота і привид його злоби, й тією самою руйнівною стежкою зійшов услід за ним у Порожнечу.<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008.&nbsp;— с.20</ref> Саурон був першим командувачем твердині Анґбанд&nbsp;— фортеці та арсеналу Мелкора.<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008.&nbsp;— с.36</ref>
У дні Тар-Мінастіра, одинадцятого Короля Нуменору, Саурон укріпив землю, звану Мордором, і збудував там Вежу Барад-дур, і звідтоді завжди прагнув панувати в Середзем'ї, стати королем над королями та богом для людей.<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008.&nbsp;— с.278</ref>
 
6

редагувань