Василіяни: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 29:
 
[[Файл:JKuncewicz.jpg|thumb|left|священномученик Йосафат (Кунцевич)]]
Велику роль у формуванні василіянського життя в Київській Митрополії, після [[Берестейська унія|відновлення єдності з католицькою церквою]], відіграли Київський Митрополит [[Йосиф (Велямин Рутський)|Йосиф Велямин Рутський]] і св. [[Йосафат (Кунцевич)|Йосафат Кунцевич]], які на початку [[XVII століття]] провели ґрунтовну реформу тогочасного монашого життя, надаючи йому структуру сучасних чинів, впроваджуючи централізацію монастирів. Таким чином, із взаємно незалежних перед тим василіянських монастирів, підлеглих владі місцевого єпископа, створено Чин у сьогоднішньому розумінні даного слова. Тому Митрополита Рутського й св. Йосафата можна вважати справжніми засновниками сьогоднішнього Василіянського Чину. Тоді ж було запроваджено більш впорядкований новіціят. Для цього  було засновано монастирі в [[Жировицький монастир|Жировичах]] і в [[Битенський монастир|Битені]], в яких у 1616 році було запроваджено перше послушництво під духовною опікою єзуїтів. Митрополит Йосиф Рутський вважав, що оскільки на Сході всі єпископи обиралися із монашества, то якщо монахи будуть освічені то й єпископи будуть такими же, а як єпископи будуть дбати про освіту духівництва, &nbsp;а духовенство гідно дбатиме про свій народ<ref name=":0" />.
 
З метою впорядкування чернечого життя унійної церкви на першому монашому з'їзді (капітулі) 19-26 липня [[1617]] року в [[Нагородовичі|Новгородовичах]] на основі відповідно опрацьованого уставу св. Василія було розпочато процес об'єднання монастирів Київської митрополії в єдиний [[Василіяни|Василіянський Чин]] під проводом виборного протоархимандрита. 
 
На капітулі 26 серпня 1739 року, яку зібрав у [[Собор святого Юра|Соборі св. Юра]] у Львові митрополит [[Атанасій (Шептицький)|Атанасій Шептицький]], було створено другу василіянську Конґреґацію Покрови Пресвятої Богородиці (Руську або Польську чи Коронну) і обрано для неї протоархимандрита о. [[Патрикій Жиравський|Патрикія Жиравського]]. Об'єднання обох Конґреґацій в один Чин відбулося на капітулі в Дубно 26 травня до 12 червня 1743 року.
 
Так сформований Чин Отців Василіян динамічно розвивався в [[XVII]] і [[XVIII століття]]х, про що свідчить хоча б той факт, що після заборони діяльності [[Товариство Ісуса|Ордену Єзуїтів]] в Польщі в другій половині [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] василіяни перебрали провід численних єзуїтських шкіл і гімназій.