Калус: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
перенесено зі статті Калюс (ботаніка) |
||
Рядок 1:
[[Файл:Callus1.jpg|thumb|Калус ''[[Nicotiana tabacum]]'']]
Рядок 9:
== Використання ==
Завдяки соматичному ембріогенезу можна отримати велику кількість генетично ідентичних рослин(клонування). Також метод широко використовується у генетичній інженерії рослин. Клітини калусу можуть бути трансформовані використовуючи метод gene gun або agrobacterium tumefaciens. Потім з клітин, що містять цільовий ген можна виростити цілу рослину.
{{Приєднати|Калус}}{{Otheruses|Калюс}}
'''Калюс''' ({{lang-la|callus}} – товста шкіра, мозоль) – тканина, що утворюється у рослин на місці поранення та сприяє заживленню ран. Калюсні утворення формуються з однорідних [[Паренхіма|паренхіматозних]] клітин, які характеризуються значним потенціалом росту. Мають білуватий або жовтуватий колір.
Калюс має відносно товсті клітинні оболонки і не належить до [[Меристема|меристематичних]] тканин. Але тканина калюсу може легко переходити в меристематичний стан. Калюс має в собі речовини, що дають змогу здійснювати початковий розвиток певних органів рослини.
Калюс виникає при [[Щеплення (ботаніка)|щеплені]] рослин. При окуліруванні між щитком вічка та зрізом підщепи калюсові тканини зрощуються. Розпочинається процес диференціації клітин, формується провідна система.
При розмноженні рослин [[Живцювання|живцем]], на місці зрізу утворюється калюсна тканина, яка згодом розвивається у кореневу систему.
== Джерела ==
* Краснов В. П., Шелест 3. М., Давидова І. В. Фітоекологія з основами лісівництва: навч. посіб. студентів вищих навчальних закладів / В. П. Краснов, 3. М. Шелест, І. В. Давидова. – Херсон: ОДДІ-ПЛЮС, 2014. – 478 с.
* Заморський В. В. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/agr_2012_9_25 Особливості анатомічної будови щеплених саджанців як фактора формування потенційної продуктивності яблуні] / В. В. Заморський, В. М. Найченко // Агробіологія. — 2012. — Вип. 9. — С. 90-96.
* Шпакова О. Г. Біологічні особливості вегетативного розмноження інтродукованих хвойних на південному сході України. – Рукопис. Дисертація наз добуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Київ, 2002.
[[Категорія:Клітини]]
== Джерела ==
|