Етьєн Моріс Фальконе: відмінності між версіями

Доброю школою у '''1753 — 1766 рр'''. для скульптора стала праця над декором двох каплиць у церкві Св. Роха в Парижі. Він створив власні версії розповсюджених біблійних сюжетів («Благовіщення» та інші). Але в буремні роки французької революції радикально налаштовані натовпи розбили скульптурні твори Фальконе. Єдина збережена до 20 століття — Христос в Гетсиманському саду (Моління про чашу).

 

Талановитого скульптора, що добре порався з теракотою та мармуром, угледіла [[маркіза де Помпадур]]. Фактична володарка влади у Франції та відома меценатка, Помпадур залучила скульптора до праці в [[Севрська порцелянова мануфактура|Севрській порцеляновій мануфактурі]] . У Франції скульптори отримують усе менше замов на скульптури для [[сад бароко|садів бароко]], що поступаються місцем [[пейзажний парк|пейзажним паркам]]. Фальконе, що навчався на мармурах садів бароко, в творах з бісквіту (різновиду порцеляни) дав в Севрі волю своєму декораторському хисту. Легкі й грайливі фігурки стали найкращим надбанням стилю [[рококо]] середини 18 століття.

 

Файл:Sèvres Jeune fille trayant une vache.jpg|Мала доярка, Севр, бісквіт

Файл:Sèvres Biscuit La Loterie.jpg|Дитяча лотерея, Севр, бісквіт

 

Могутні потенції у скульптора, що вимушено працював над легковажними сюжетами рококо, розгледів і відомий філософ та художній критик [[Дені Дідро]]. І саме Дідро порадить російській імператриці Катерині II кандидатуру Фальконе, коли та вирішила створити монумент Петру I.