Томас Елой Мартінес: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
Рядок 30:
 
== Біографічні відомості ==
Мартінес народився в липні 1934 року в провінції [[Тукуман (провінція)|Тукуман]] на півночі [[Аргентина|Аргентини]]. Вивчав іспанську та латиноамериканську літературу в [[Національний університет Тукуману|університеті Тукуману]], і закінчивши його, виїхав продовжувати навчання в [[Париж]]і. Писав у аргентинських газетах і журналах про кіно, виступав як кіносценарист. У 1969 —1970 працював репортером у Парижі. Потім він повернувся на батьківщину, однак після зміни влади в країні в 1975 році був змушений емігрувати до [[Венесуела|Венесуели]]. Примірники його документального роману «Розп'яття в ТрельюТрелеві», який розповідав про наругу військовиків над політичними в'язнями, були публічно спалені в [[Буенос-Айрес]]і. Довгий час Мартінес прожив у [[США]]. У 1984—1987 — [[професор]] в університеті [[Меріленд]]а, з 1995 — директор Центру латиноамериканських досліджень в університеті Рутгерса, в [[Нью-Джерсі]].
 
Більшість романів Елоя Мартінеса побудовані на документальному матеріалі. Перетворення історії в розповідь — не тільки його метод роботи, але й проблема, про яку він пише як [[есе]]їст. Ця риса його поетики і привертає увагу дослідників-літературознавців. Але Мартінес — літератор, а не історик, і в його романах справжні історичні факти завжди переплітаються з художньою вигадкою. Найвідомішою роботою Мартінеса вважається роман «Свята Евіта», виданий в 1995 році і перекладений на понад 30 мов. Також популярні такі книги Мартінеса, як «Роман про Перона», присвячений Президенту Аргентини [[Хуан Домінго Перон|Хуану Домінго Перону]], «Він співає танго» і «Політ королеви» ({{lang-es|El vuelo de la reina}}). Мартінес був відомий не тільки як письменник, але і як журналіст — він співпрацював з іспанською «[[Ель-Паїс|El País]]», аргентинською «[[La Nación]]» і нью-йоркською «[[The New York Times]]».